Льюїс Фрай Річардсон
англ. Lewis Fry Richardson
Народився	11 жовтня 1881(1881-10-11)[1][2][…]  Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство
Помер	30 вересня 1953(1953-09-30)[1][2][…] (71 рік)  Kilmund[2]
Місце проживання	Англія
Країна	Велика Британія
Діяльність	картограф, математик, психолог, фізик, метеоролог, peace and conflict researcher, універсальна людина
Alma mater	Ньюкаслський університет (1900)[2] Королівський коледж, Кембрідж (1903)[2] школа Бутгемаd (1898)[2]
Галузь	фізика і прогноз погоди
Заклад	Манчестерський університет[2] Аберисвітський університет[2] Національна фізична лабораторія[2] Національна фізична лабораторія[2] Національна метеорологічна служба Великої Британії[2] Національна метеорологічна служба Великої Британії[2] Westminster Colleged[2] University of Paisleyd[2] Friends' Ambulance Unitd[2] University of Manchester Institute of Science and Technologyd
Вчителі	Джозеф Джон Томсон
Відомі учні	Archibald Goldied[2]
Членство	Лондонське королівське товариство Royal Meteorological Societyd (1924)[4]
Родичі	Ральф Річардсон, Julian Hunt, Baron Hunt of Chestertond[5] і William Garnettd[6]
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Льюїс Фрай Річардсон у Вікісховищі

Лью́їс Фрай Рі́чардсон (англ. Lewis Fry Richardson; 11 жовтня 1881, Ньюкасл-апон-Тайн — 30 вересня 1953, Кілмен^[en]) — британський фізик, математик i психолог, розробник математичних засобів для точного прогнозування погоди. Член Лондонського королівського товариства з 1926 року^[7].

Льюїс Річардсон народився 11 жовтня 1881 року в Ньюкасл-апон-Тайн (Англія), був найменшою дитиною із семи дітей у сім'ї Девіда та Кетрін (уроджена Фрай) Річардсонів. Батько, як і його предки протягом останніх 300 років, був за професією дубильником шкір. У віці 12 років Льюїса відправили до школи Бутгема^[en] (квакерської школи-інтернату)^[8] у Йорку, де він здобув базову освіту, яка стимулювала активний інтерес до природничих наук. У 1898 році він закінчив цю школу та два роки навчався в Даремському науковому коледжі^[en], де слухав курси з математичної фізики, хімії, ботаніки та зоології. З 1900 року став студентом Королівського коледжу Кембриджа, де серед інших природничих наук вивчав фізику під керівництвом Дж. Дж. Томсона і закінчив коледж з відзнакою в 1903 році^[9]. Через двадцять років Річардсон став студентом екстернату з психології в Університетському коледжі Лондона. Він закінчив його у 1929 році та здобув докторський ступінь в цій галузі в 1932 році^[10].

У 1903—1913 роках, з річною перервою у 1906—1907, працював у навчальних лабораторіях, а відтак з 1913 по 1916 рік — у Метеорологічному бюро завідувачем обсерваторії Ескдалемюр^[en]. Відповідно до своїх квакерських переконань Річардсон відмовився від військової служби, однак у Першу світову війну служив з 1916 по 1919 рік у санітарному підрозділі при 16-й французькій піхотній дивізії^[11]. Після служби він на рік повернувся до роботи у Метеорологічному бюро^[10]. Потім з 1920 до 1929 працював на посаді директора інституту фізики Вестмінстерського педагогічного коледжу^[en], а після цього до 1940 року був директором Технологічного коледжу Пейслі^[en][12]. У подальші роки був на пенсії^[10].

Помер 30 вересня 1953 року в Кілмені^[en][12].

Результати його роботи з прогнозування погоди спочатку не мали практичного застосування, оскільки на підготовку прогнозу на найближчі 24 години було потрібно три місяці, але з розвитком комп'ютерів методи Річардсона стали широко вживаними. У 1950 році, коли Річардсон дістав новину про перший прогноз погоди, отриманий за допомогою першого сучасного тоді комп'ютера ENIAC, він назвав це «величезним науковим прогресом». Для проведення перших розрахунків для 24-годинного прогнозу ENIAC знадобилося майже 24 години^[13].

Річардсон також цікавився атмосферною турбулентністю і провів багато експериментів. Безрозмірнісна величина, що визначається відношенням роботи, яка здійснюється архімедовою (гідростатичною) силою в атмосфері, до роботи сил турбулентного тертя дістала назву «число Річардсона»^[12].

Переконаний пацифіст, він намагався використати математичні інструменти для визначення причин війн. Зробив внесок у розвиток теорії диференціального та інтегрального числення та досліджував дифузію^[12]. У 1951 році сформулював так званий парадокс берегової лінії, згідно з яким виміряна довжина берегової лінії зростає в міру застосування точніших методів вимірювання^[14].

Він відзначений також за його новаторську роботу з фракталів та метод розв'язку систем лінійних рівнянь, відомий як «модифікована ітерація Річардсона^[en]»^[11].

Від 1909 року був у шлюбі з Дороті Гарнетт (англ. Dorothy Garnett), дочкою професора Вільяма Гарнетта^[en] і сестрою освітянина та адвоката Максвелла Гарнетта^[en]. Через несумісність у крові пара не мала потомства, вони виховували трьох прийомних дітей. Племінником Льюїса Річардсона був актор Ральф Річардсон^[10].

• Парадокс берегової лінії
• Число Річардсона
• Екстраполяція Річардсона^[en]

• Wilkinson, David Deadly Quarrels: Lewis F. Richardson and the Statistical Study of War. University of California Press, 2018 online review
• Ashford, Oliver M. (1985). Prophet or Professor?: Life and Work of Lewis Fry Richardson. Bristol: Adam Hilger. ISBN 978-0-85274-774-2. 320pp
• Ashford, Oliver M. (2004). Richardson, Lewis Fry (1881–1953). Oxford Dictionary of National Biography (вид. онлайн). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/35739. Процитовано 19 січня 2008. (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
• P.A. Davidson, Y. Kaneda, K. Moffatt, and K.R. Sreenivasan (eds, 2011). A Voyage Through Turbulence, chapter 5, pp 187—208, Cambridge University Press ISBN 978-0-521-19868-4
• Hunt, J.C.R. (1998). Lewis Fry Richardson and His Contributions to Mathematics, Meteorology, and Models of Conflict (PDF). Annual Review of Fluid Mechanics. 30 (1): xiii—xxxvi. Bibcode:1998AnRFM..30D..13H. doi:10.1146/annurev.fluid.30.1.0. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2008. Процитовано 19 січня 2008.

• Твори та інформація про Льюїс Фрай Річардсон у Інтернет-архіві
• Awards & medals. Lewis Fry Richardson Medal // European Geosciences Union (EGU)