Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Alkom-lviv (внесок, журнали) о 06:37 UTC (1459 хвилин тому).

Львівська цитадель
м. Львів, вул. Грабовського, 11
Львівська цитадель. Вежа-бастіон № 2
Архітектор	Х. Реззінг, Й. Вондрашка
Початок будівництва	1850
Збудовано	1856
Тип споруди	цитадель

49°49′57″ пн. ш. 24°01′27″ сх. д. / 49.8325° пн. ш. 24.0241° сх. д. / 49.8325; 24.0241 Львівська цитадель — це пам'ятка фортифікаційного мистецтва середини XIX століття у Галицькому районі міста Львова. Зведення цитаделі велося у 1850–1856 роках^[1]. Цитадель складається з чотирьох веж-бастіонів та триповерхової будівлі казарми^[2] та розташована на узгір'ї, яке складається з трьох невеликих гір: Вроновських (Шембека), Пелчинської (Познаньської) та Калічої (Жебрацької). У листопаді 1918 року цитадель була одним із головних фортпостів в обороні столиці ЗУНР. Під час другої світової війни на всій території Цитаделі був концентраційний табір для військовополонених «Stalag 328»^[3]. Основним місцем утримання військовополонених були казарми та центральна площа перед ними.

За часів Незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність. Одна з веж-бастіонів на Познанській (Пелчинській) горі, яка височіє над долиною Пелчинського потоку (вул. Вітовського), перебуває в руїнах, інша — на цій ж самій горі перебуває у задовільному стані. Східна вежа-бастіон, що на Калічій горі переобладнано під готель «Цитадель». Вежа-бастіон на горі Шембека (Вроновських), яка домінує на середньою частиною вул. Коперника, де під час другої світової війни знаходився концтабір «Шталаг 328». Після другої світової війни на Цитаделі стояла радянська військова частина, а згодом у 1979–1993 роках, там містився «Науково-дослідний інститут інформатики та управління ВО „Електрон“» (НДІІУ)^[4]. Головний корпус, вежа-бастіон ліворуч, де містився ВЦ НДІІУ та деякі малі будівлі по периметру площі перед Цитаделлю прошли повний капітальний ремонт силами НДІІУ. За радянських часів в одній з веж-бастіонів було фондосховище Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Нині на Цитеделі існує низка самовільно зведених об'єктів. З 2007 року вежа-бастіон № 2 переобладнано у п'ятизірковий готель «Citadel» з рестораном.

Тривалий час комплекс мав статус пам'ятки місцевого значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року № 929 ансамбль оборонних споруд львівської цитаделі — місце концентраційного табору «Шталаг-328» внесено до реєстру нерухомих пам'яток історії, архітектури, містобудування національного значення під охоронним № 130026-н^[5][6].

Наприкінці XIX століття колишні офіцери австрійської армії розповідали цікаву історію. Казали. що на узгір'ї Цитаделі у Львові колись жила пані, яка за життя навідріз відмовлялася продати державі свій будинок, a по смерті лякала усіх, хто бував в її обійсті. Військові розігрували в карти, хто ж проведе ніч y її будинку. Польський історик Францішек Яворський, навіть згадував, що львів'яни неоднаразово із захватом спостерігали, як австрійські офіцери y білих споднях опівночі вискакували з її будинку, втікаючи звідти щодуху.

• Цитадель (місцевість)

Львівська цитадель у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Львівська цитадель у Вікісховищі?

• Ігор Оконченко, Ольга Оконченко. Львівська цитадель // ЛЬВІВ. LEOPOLIS. LWOW. LEMBERG. GENIUS LOCI. — Львів : Ї, 2004. — С. 272—279. — ISBN 966-7790-06-1.

• Львовская цитадель. citadel.kiev.ua (рос.). Замки и крепости Украины. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2025.

Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.