| нім. Lujo Tončić-Sorinj | |
 | |
| Міністр закордонних справ Австрії | |
|---|---|
| 1966 — 1968 | |
| Прем'єр-міністр | Йозеф Клаус |
| Попередник | Бруно Крайський |
| Наступник | Курт Вальдгайм |
| Генеральний Секретар Ради Європи | |
| 16 вересня 1969 — 16 вересня 1974 | |
| Попередник | Пітер Смітерс |
| Наступник | Георг Кан-Акерман |
| Народився | 12 квітня 1915[1][2][3] Відень, Австро-Угорщина |
| Помер | 20 травня 2005[4][2][3] (90 років) Зальцбург, Австрія |
| Відомий як | дипломат, політик |
| Місце роботи | Федеральний уряд Австрії |
| Країна | Хорватія[5], Австрія, Третій Райх і Долитавщина |
| Політична партія | АНП |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Луйо Тончич-Сорінь[6][7] (нім. Lujo Tončić-Sorinj; 12 квітня 1915, Відень — 20 травня 2005, Зальцбург) — австрійський дипломат і політик, міністр закордонних справ Австрії (1966—1968).
Належав до знатного роду Австро-угорської імперії. Його дід був губернатором Далмації, його батько консулом в Джидді. Луйо Тончич-Сорінь був студентом юридичного факультету Віденського університету, і під час Другої світової війни викладав іноземні мови в військах зв'язку вермахту.
У 1945 році він увійшов до новоствореного Австрійська народна партія (АНП). Пізніше він став членом Комісії з Австрії ЮНЕСКО. З 1949 по 1966 рік він був депутатом в Національній раді, а з 1966 по 1968 рік міністром закордонних справ в уряді Йозефа Клауса. З 1969 по 1974 рік він займав посаду генерального секретаря Ради Європи.
У 1992 році він вирішив прийняти хорватське громадянство через його родинні зв'язки з Далмацією, але в результаті він втратив австрійське громадянство. За допомогою АНПА йому вдалося поновити громадянство.
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118623311 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Salzburgwiki
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Lujo_Toncic-Sorinj
- ↑ https://www.derstandard.at/story/2053623/frueherer-aussenminister-toncic-sorinj-verstorben
- ↑ Нагірний М. З. (2004). Республіка Хорватія: державно-політичний розвиток у 1990-х роках (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук). Львів.
- ↑ Демещук А. В. (2020). Зовнішня політика Республіки Хорватія (1991-1999 рр.) (дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії). Київ.
Посилання
- Біографія [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 Жак Каміль Паріс (1949—1953) • Леон Маршаль (1953—1956) •  Лодовіко Бенвенуті (1957—1964) • .svg){kind=small} Пітер Смітерс (1964—1969) •  Луйо Тончіц-Соріньї (1969—1974) •  Георг Кан-Акерман (1974—1979) • Франц Карасек (1979—1984) •  Марселіно Ореха Агірре (1984-1989) • Катрін Лалюм'єрс (1989-1994) •  Даніель Таршис (1994-1999) • Вальтер Швіммер (1999-2004) • Террі Девіс (2004-2009) •  Турб'єрн Ягланд (2009—2019) •  Марія Пейчинович-Бурич (2019—2024) • .svg){kind=small} Ален Берсе (з 2024) |  | ||
- Народились 12 квітня
- Народились 1915
- Уродженці Відня
- Померли 20 травня
- Померли 2005
- Померли в Зальцбурзі
- Кавалери ордена короля Дмитара Звонимира
- Міністри закордонних справ Австрії
- Члени Австрійської народної партії
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Генеральні секретарі Ради Європи