Лоуренс Ферлінгетті
При народженні	англ. Lawrence Monsanto Ferling[1]
Народження	24 березня 1919(1919-03-24)[2][3][…] Йонкерс, Вестчестер, Нью-Йорк, США[1]
Смерть	22 лютого 2021(2021-02-22)[5][6] (101 рік)
	Сан-Франциско, Каліфорнія, США[5] (interstitial lung diseased)
Поховання	Болінас[7]
Країна	США[1]
Навчання	Паризький університет, Колумбійський університет[1][8], Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл[8], Northfield Mount Hermon Schoold (1937) і Riverdale Country Schoold
Діяльність	офіцер, поет, перекладач, видавець, художник, журналіст, антивоєнний активіст, письменник, інвестиційний активіст, драматург, книгар, політичний активіст
Напрямок	біт-покоління
Працівник	The Daily Tar Heeld
Член	Американська академія мистецтв та літератури[8]
Роботи в колекції	Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва і Oregon Poetry Collectiond[9]
Нагороди	Janus Pannonius International Poetry Prized (2012) Literarian Award for Outstanding Service to the American Literary Communityd James Madison Freedom of Information Awardd (2000) Robert Frost Medald (2003) Ivan Sandrof Lifetime Achievement Awardd (1999)
Лоуренс Ферлінгетті у Вікісховищі

Лоуренс Ферлінгетті (англ.  Lawrence Ferlinghetti; нар. 24 березня 1919, Йонкерс, Нью-Йорк — пом. 22 лютого 2021, Сан-Франциско, Каліфорнія) — американський поет, художник, видавець, громадський діяч, представник біт-покоління. Член опікунської ради міжнародного руху «Живопис і поезія».

Народився в Йонкерсі, штат Нью-Йорк. Після хвороби матері у дитинстві жив у Франції у своєї тітки, яка потім знову переїхала в США. Учасник Другої світової війни. Навчався в університеті штату Кароліна і Колумбійському університеті, де 1947 року отримав вчений ступінь магістра з англійської літератури. Продовжив навчання в Сорбонні, отримавши докторський ступінь в області поезії.

Після одруження 1951 року Ферлінгетті переїхав до Сан-Франциско, де викладав французьку мову. З 1953 року видає журнал "City Lights", що отримав назву на честь фільму Чарлі Чапліна «Вогні великого міста». Одночасно було відкрито магазин з такою ж назвою. З 1955 року почав видавати поетичні збірки. У жовтні 1956 року в четвертому випуску серії «Кишенькові поети» вийшла поема Аллена Гінзберга «Крик» (Howl). Після виходу тираж був вилучений поліцією, Ферлінгетті й співробітник магазину були арештовані, проти них було порушено кримінальну справу за звинуваченням у порушенні благопристойності, однак Ферлінгетті виграв справу в суді. Запис слухань справи був опублікований в 1961 році під назвою «Виття цензора». 1969 року Аллен Гінзберг зауважив, що Ферлінгетті заслуговує «якої-небудь Нобелівської премії книговидання» — настільки його робота збагатила всю сучасну культуру.

Автор понад 30 поетичних збірок. Ферлінгетті також писав експериментальний роман «Її» (Her, 1960), експериментальну драму, мемуари, перекладав з французької («Слова» Жака Превера, 1959), оформляв книги, писав олією, брав активну участь у різних громадських рухах.

Нарівні з продажем і видавництвом книжок Ферлінгетті малював 60 років, і більша частина його робіт була виставлена ​​в галереях і музеях по всій території Сполучених Штатів.

2009 року Ферлінгетті став членом Комітету пошани італійського художнього літературного руху IMMAGINE & POESIA, заснованого під патронатом Aeronwy Thomas. Ретроспектива робіт Ферлінгетті, «60 років живопису», була поставлена ​​в Римі і Реджо-Калабрії 2010 року.

• Janus Pannonius International Poetry Prize (2012)
• Literarian Award for Outstanding Service to the American Literary Community
• James Madison Freedom of Information Award

• Pictures of the World Gone (1955) Poetry
• A Coney Island of the Mind (1958) Poetry
• Her (New Directions 1960) Prose
• Unfair Arguments with Existence (short plays) (1963)
• Routines (short plays) (1964)
• Starting from San Francisco (New Directions 1967) Poetry
• Two Scavengers in a Truck, Two Beautiful People in a Mercedes (1968)
• Tyrannus Nix? (New Directions 1969) Prose
• The Secret Meaning of Things (1970) Poetry
• The Mexican Night (Travel Journal) (New Directions 1970)
• Back Roads to Far Places (New Directions 1971) Poetry
• Open Eye, Open Heart (New Directions 1973) Poetry
• Who Are We Now? (New Directions 1976) Poetry
• Landscapes of Living and Dying (1980) ISBN 0-8112-0743-9
• Over All the Obscene Boundaries (1986)
• Love in the Days of Rage (E. P. Dutton 1988) Novel
• A Buddha in the Woodpile (Atelier Puccini 1993)
• These Are My Rivers: New & Selected Poems, 1955-1993 (New Directions) ISBN 0-8112-1273-4, ISBN 0-8112-1252-1
• A Far Rockaway Of The Heart (New Directions 1998) ISBN 0-8112-1347-1
• Love in the Days of Rage (2001)
• Americus: Part I (2004)

Окремі поезії Ферлінгетті українською переклала перекладацька група VERBація, до складу якої входять Таня Родіонова, Вероніка Ядуха та Юлія Дідоха^[10].

• Поет біт-покоління Лоуренс Ферлінгетті помер у 101-річному віці [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]// Лівий берег, 23.2.2021

• Вірші Лоренса Ферлінґетті в перекладах українською [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Ferlinghetti's Bookstore in San Francisco, City Lights [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Lawrence Ferlinghetti at The Press Soredove
• Lawrence Ferlinghetti at The Beat Page. [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.] Biography and Selected Poems [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Lawrence Ferlinghetti at Literary Kicks [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Lawrence Ferlinghetti at American Poetry [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Neon Blue Alley — Lawrence Ferlinghetti directory
• Audio and video of reading at University of California Berkeley «Lunch Poems» series [Архівовано 30 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• He is a co-signer of the urgent call to Drive Out the Bush Regime [Архівовано 12 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Political Commitment & the Poetry of Ferlinghetti [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Lawrence Ferlinghetti about his paintings (відеоінтерв'ю)
• «Маленький хлопчик» Лоуренса Ферлінґетті [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]