Іван Несторович Лордкіпанідзе | |
---|---|
груз. ივანე ლორთქიფანიძე | |
Народився | 1889 Сенакський повіт, Кутаїська губернія |
Помер | 21 жовтня 1937 Грузинська РСР |
Громадянство | Грузія→ СРСР |
Національність | грузин |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Харківський університет |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Посада | Голова Одеської міської думи |
Термін | 1917 |
Партія | Партія соціалістів-революціонерів |
Іван Несторович Лордкіпанідзе (1889 — 1937) — грузинський державний діяч. Голова Одеської міської думи (1917)[1]. Міністр шляхів сполучення Грузинської Демократичної Республіки (1918).
Життєпис
Народився 1889 року в Сенакському повіті Кутаїської губернії в дворянській сім'ї. Закінчив Тифліську гімназію, медичний факультет Харківського університету (1913). Військовий лікар. Есер з початку 1900-х. У 1917 голова Одеської міської думи[2]. Делегат I Всеросійського з'їзду Рад РСД, член ВЦВК-1. Голова виконкому Рад Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеської області (Румчерод). Член бюро фракції есерів УС, учасник засідання 5 січня.
У грудні 1917 році сприяв спробам встановити дипломатичні стосунки Грузії та України. Саме тоді Іван Несторович, депутат Всеросійських Установчих зборів, перебував в Одесі, де був уповноважений Національною Радою Грузії виконувати обов'язки військового комісара при уряді УНР.
У січні 1918 року у зв'язку з від'їздом до Петрограда передав свої повноваження Давиду Вачейшвілі[3].
У 1918 році — міністр шляхів сполучення Грузинської Демократичної Республіки.
У 1937 році — Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до розстрілу[4].
21 жовтня 1937 року розстріляний.
Див. також
Примітки
- ↑ Не будемо Іванами без пам"яті!. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ Одесса-дэдэ: как наш город стал для грузин «мамой»?. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ Гай-Нижник П. П. Становлення українсько-грузинських дипломатичних взаємин за Центральної Ради УНР та Української Держави за гетьманату П.Скоропадського (1917—1918 рр.) // Гілея. — 2017. — Вип.122 (№ 7). — С.12–21. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
- ↑ XPOHOC. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 26 січня 2018.