Литвинова Ольга Устимівна
Народилася	4 червня 1948(1948-06-04)  Київ, Українська РСР, СРСР
Померла	1 квітня 2023(2023-04-01) (74 роки)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	музикознавиця, педагог
Alma mater	Київське музичне училище імені Рейнгольда Глієра (1969) Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1974)
Заклад	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства (1982)
Науковий керівник	Гордійчук Микола Максимович
Вчителі	Пясковський Ігор Болеславович
Членство	Спілка композиторів України Спілка театральних діячів України

О́льга Усти́́мівна Литви́́нова (дошлюбне прізвище — Данько^[1]; 4 червня 1948, Київ — 1 квітня 2023) — український музикознавець і педагог, кандидат мистецтвознавства з 1982 року; член Спілки композиторів України та Спілки театральних діячів України з 1989 року^[1].

Народилася 4 червня 1948 року в місті Києві. 1969 року закінчила Київське музичне училище, де була ученицею Леоніда Хейфеца-Поляковського; водночас із навчанням протягом 1968—1969 років викладала в Київській дитячій музичній школі № 2. 1974 року закінчила історико-теоретичний факультет Київську консерваторію, де навчалася у Тетяни Не­красової^[2], Ігоря Пясковського^[3].

Протягом 1975—1980 років працювала лаборанткою у Київській консерваторії^[2]. 1982 року закінчила аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук Української РСР, де під керівництвом Миколи Гордійчука^[3] захистила кандидатську дисертацію на тему: «Камерно-вокальний цикл у творчості українських радянських композиторів 60–70-х років»^[1].

У 1984—1992 роках — старший викладач кінофакультету Київського інституту театрального мистецтва^[1]; водночас у 1980—2003 та 2006—2014 роках працювала в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського: з 1996 року — старший науковий співробітник. Останні роки, перед виходом на пенсію, працювала у відділі екранно-сценічних мистецтв та культурології^[2].

Померла 1 квітня 2023 року після важкої хвороби^[2].

Вивчала проблеми української опери, камерно-вокальних циклів, композиторської творчості 20 століття, музики кіно. Авторка словників-довідників, розділів і статей у колективних наукових монографіях, збірках праць, журналах, газетах^[1]. Серед робіт:

• «Пастелі» Павла Тичини в творчості українських композиторів // Українське музикознавство. 1978. Випуск 13;
• «Невідомі солдати» Пилипа Козиць­кого // Музика. 1985. № 5;
• Яків Цегляр. 1987;
• Оперна творчість // Історія української музики. 1992. Том 4;
• Здобутки українських композиторів у художньому кінематографі повоєнних років // Мистецтвознавство України. 2000. Випуск 1;
• Музика українського кінематографу // Історія української музики. Том 5. 2004;
• Музика в кінематографі України: Каталог. Частини 1, 2. 2009; 2010;
• Музична культура України і документальний кінематограф (за матеріалами Центрального державний аудіовізуального та електронного архіву України імені Гордія Пшеничного). 2014.

Як музичний критик виступала із рецензіями в періодиці. Була авторкою і ведучою теле- і радіопередач, зокрема протягом 1984—1996 років вела «Шкільний ек­ран».

• О. Немкович.Литвинова Ольга Устимівна // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 144;
• О. М. Немкович. Литвинова Ольга Устимівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.