| Микола Лизогуб | |
|---|---|
| Микола Якович Лизогуб | |
 | |
| Народився | 6 грудня 1892  Горинка, Кременецький район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер | 30 січня 1918 (25 років) Крути, Пам'ятне, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, УНР |
| Національність | українець |
Лизогуб Микола (6 грудня 1892, Горинка, Кременецький повіт, Волинська губернія — 30 січня 1918, Крути, Чернігівська губернія) — герой Крут, розстріляний більшовиками.
Життєпис
Приїхав до Києва на навчання у гімназії. За спогадами навчався у П'ятій київській гімназії. У 1914 р. — член таємної організації самостійників, брав участь у виданні газети «Вільна Думка».
Навчався на медичному факультеті в університеті Святого Володимира. До того, як взяти участь у бою під Крутами, він прийшов до своєї двоюрідної сестри Ольги аби попрощатися. Жінка хотіла відмовити його, але він сказав: «Йдуть усі мої товариші, я не можу не піти…».
Під час бою під Крутами 30 січня 1918 р. потрапив у полон і був розстріляний більшовиками. 19 березня 1918 р. похований на Аскольдовій могилі у Києві.
Згодом, у 1919 р. його друг — Валентин Отамановський присвятив Миколі свою книжку «Син України».
Вшанування пам'яті
27 січня 2023 року Миколі Лизогубу відкрили пам'ятну дошку в родинному селі[1].
Примітки
- ↑ Б. Боденчук. На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку учаснику бою під Крутами // Суспільне Новини. — 2023. — 27 січня.
Джерела
- Чернихівський, Г. Лизогуб Микола Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 362. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Скальський, В. «Боронячи Україну від насильників». Наші перші «кіборги» [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2017. — 29 січня.
- Ілинич, О. Кременчанин розповів про свого предка, що загинув під Крутами (фото) // Терен. — 2019. — 29 січня.
- Злотополець, В. Син України: історична повість у 3 частинах [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — Київ-Кам'янець-Відень: видавництво т-ва «Вернигора» у Києві, 1919 р.