Лесбійська війна — війна між островом Лесбосом та Афінами в 600—580 роках до н. е.

Після смерті у 610 році до н. е. правителя Лесбосу тирана Мірсила, на острові спалахнула запекла громадянська війна, що закінчилася тим, що владу в державі захопили представники аристократичних фамілій.

Нові правителі невдовзі розпочали війну з афінянами, які хотіли утвердитися на берегах Троади. Афінський флот наварха Фрінона відплив до Лесбосу. Афінянам сприяла та обставина, що на острові знову розпочалася міжусобна боротьба партій, причому евпатриди Алкей і Антименид почали війну проти рідних Мітилен (столиці Лесбоса). Перед такою небезпекою у зв'язку з успіхами афінян демократична партія виставила в 590 році до н. е. зі свого середовища як вождя Піттака Мітиленського (640—576 до н.е.), сина Іррадія. Вибір виявився надзвичайно вдалим. Піттак, який вважається великим державним діячем і одним із «семи грецьких мудреців», зумів вигнати з острова евпатридів, а потім, вбивши на поєдинку наварха Фрінона, змусив афінян відкликати ескадри від Мітилен (580), на чому війна і закінчилася.

Лесбос отримав відновлену Піттаком республіканську свободу, втрачену знову вже під час завоювання Малої Азії персами близько 550 року до зв. е.

• Лесбийская война // [Круковский, Феликс Антонович — Линта]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1914. — С. 590. — (Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. К. И. Величко … [и др.] ; 1911—1915, т. 14).