| Андрій Лемішенко Андрій Миколайович Лемішенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Молодший сержант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 25 лютого 1978 м. Христинівка, Черкаська область, Україна | |||
| Смерть | 15 березня 2023 (45 років) Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | |||
| Національність | українець | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |  Україна | |||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||
| Рід військ |  Механізовані війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
.svg){kind=small}
Андрі́й Микола́йович Леміше́нко (1978—2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Повний кавалер ордена «За мужність».
Життєпис
Народився 1978 року в м. Христинівка на Черкащині. У дитячому віці його сім'я переїхала в м. Прип'ять Київської області. У 1986 після катастрофи на Чорнобильській АЕС родина переїхала до м. Енергодар Запорізької області. Там Андрій закінчив школу, працював на Запорізькій атомній електростанції.
У 2014 році вступив до лав Збройних сил України, брав участь в АТО на сході України. У 2020 році уклав контракт із ЗСУ.
Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році був командиром машини — командиром штурмового відділення окремого штурмового батальйону «Айдар».
У вересні 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а в березні 2023 — орденом «За мужність» ІІ ступеня.
Загинув 15 березня 2023 року в Донецькій області[1].
Нагороди
- Орден «За мужність» I ступеня (11.08.2023) (посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[3];
- орден «За мужність» IІ ступеня (10.03.2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[4];
- орден «За мужність» IІІ ступеня (6.09.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки
- ↑ Черкаський район провів останнім шляхом захисників Батьківщини. Черкаська РДА. 3 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ У Черкасах поховали загиблого на війні захисника. Про Все. 31 березня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 11 серпня 2023 року № 485/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ Указ Президента України від 10 березня 2023 року № 144/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ Указ Президента України від 6 вересня 2022 року № 628/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
|
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 25 лютого
- Народились 1978
- Померли 15 березня
- Померли 2023
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» I ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Христинівки
- Померли в Донецькій області
- Поховані в Черкасах
- Повні кавалери ордена «За мужність»