| Ла-Шо-де-Фон | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
фр. La Chaux-de-Fonds | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Швейцарія
| ||||
| Кантон |  Невшатель
| ||||
| |||||
| Номерний знак | NE | ||||
| Офіційна мова | французька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 36 915 (31 грудня 2020) | ||||
| Етнікон | фр. Chaux-de-Fonnier і фр. Chaux-de-fonnière | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 55.71 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 1329 м | ||||
| - мінімальна | 609 м | ||||
| Губернатор | Théo Huguenin-Elied | ||||
| Вебсайт | chaux-de-fonds.ch | ||||
| Код BFS | 6421 | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
|
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1302 (англ.) |
Ла-Шо-де-Фон (фр. La Chaux-de-Fonds) — місто в Швейцарії в кантоні Невшатель[1], яке поряд з Білем є найбільшим виробником швейцарських годинників. Разом із сусіднім Ле-Локлем його зараховують до числа пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як видатний приклад «міста-фабрики» епохи промислової революції, що спеціалізувалося на певній індустрії — у цьому випадку на виробництві годинників.
Місто Ла-Шо-де-Фон розташоване у західній Швейцарії, на північному заході кантону Невшатель неподалік від кордону з Францією і є центром однойменного округу. Ла-Шо-де-Фон є третім за величиною містом Романдії (після Женеви і Лозанни) і найбільшим містом Верхньої Юри. Місто розташоване на висоті 992 метри над рівнем моря і, таким чином, є одним із найбільш високо розташованих міст Європи.
Місто розташоване на відстані[2] близько 55 км на захід від Берна, 15 км на північний захід від Невшателя. Ла-Шо-де-Фон має площу[3] 55,7 км², з яких на 16,6 % дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 54,7 % використовуються в сільськогосподарських цілях, 27,9 % зайнято лісами, 0,7 % не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Ла-Шо-де-Фон вперше письмово згадується у 1350 році як La Chaz de Fonz. Ще в XVI столітті воно виглядає незначним поселенням з дюжиною дерев'яних хатин. Інтенсивний розвиток міста Ла-Шо-де-Фон почався після закінчення Тридцятилітньої війни у 2-й половині XVII століття. Виробництво годинників зароджується тут на початку XVIII століття і до кінця того ж століття Ла-Шо-де-Фон перетворюється на індустріальний центр. У 1794 році 3/4 міста були знищені пожежею, після чого воно було переплановане згідно з потребами годинникарів. До 1806 Ла-Шо-де-Фон входить до князівства Невшатель, пов'язаного з 1707 року особистою унією з Пруссією. Потім, у 1806—1815 роках місто перебуває у складі Франції. Після Віденського конгресу — у складі Швейцарської конфедерації, при цьому Пруссія зберігала номінальні права сюзерена до середини XIX століття.
| Зміни населення | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1850 | 12 638 |
| 1880 | 23 818 |
| 1910 | 37 751 |
| 1930 | 35 252 |
| 1950 | 33 300 |
| 1970 | 42 347 |
| 1990 | 36 894 |
| 2000 | 37 016 |
| Джерело | |
2019 року в місті мешкало 37 494 особи[3] (+0 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 30,3 %. Густота населення становила 673 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 20,8 % — особи молодші 20 років, 60,3 % — особи у віці 20—64 років, 18,9 % — особи у віці 65 років та старші. Було 17928 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 26 383 працюючих 237 було зайнятих в первинному секторі, 10 905 — в обробній промисловості, 15 241 — в галузі послуг. Серед жителів Ла-Шо-де-Фону (станом на грудень 2011 року) 85,5 % (31 653 особи) складають франко-швейцарці, 3,6 % (1 335 осіб) — італо-швейцарці, 3,2 % (1 173 особи) — португальці, 2,4 % — германо-швейцарці. Ретороманською мовою спілкуються 32 жителів міста.
2008 року 29,1 % наявного населення міста складали іноземні громадяни.
Згідно з переписом населення, проведеним у 2000 році, за релігійною приналежністю населення Ла-Шо-де-Фон поділялось таким чином:
- 11 320 жителів (30,6 % загальної кількості населення) — римо-католики;
- 10 258 осіб (27,7 % населення) — вірні швейцарської реформатської церкви;
- 205 осіб (або 0,55 % населення) — прихожани православної церкви;
- 300 (0,81 % населення) — вірні християнської католицької церкви Швейцарії;
- 2365 осіб (близько 6,39 % населення) — представники інших християнських церков.
Серед послідовників нехристиянських конфесій можна виділити:
- 129 жителів міста (0,35 % населення) — послідовники юдаїзму;
- 1369 осіб (близько 3,70 % населення) — мусульмани;
- 90 осіб — буддисти;
- 83 особи — індуїсти.
10059 жителів Ла-Шо-де-Фон (або близько 27,17 % населення) не зараховували себе до вірних жодної церкви, визнавали себе агностиками чи атеїстами.
Станом на 2010 рік рівень безробіття у Ла-Шо-де-Фон становив 8,2 %. Структура економіки міста була такою:
- 95 підприємств первинного сектору, на яких працювали 260 осіб;
- 550 підприємств обробної промисловості із 10 594 зайнятими;
- 1290 підприємств сфери послуг, на яких працювало 11 813 осіб.
17 870 жителів міста були зайняті іншими видами діяльності. 46,1 % усієї робочої сили Ла-Шо-де-Фон становлять жінки.
У 2008 році в місті нараховувалось 19 692 робочих місця в еквіваленті повної зайнятості, у тому числі:
- у первинному секторі економіки налічувалось 208 робочих місць, у тому числі 198 — у сільському господарстві, 10 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів;
- у вторинному секторі економіки налічувалось 10 153 робочих місць, у тому числі 9 063 (89,3 %) — у виробництві;
- у третинному секторі економіки (сфері послуг) налічувалось 9 331 робочих місць, у тому числі 2 287 (24,5 %) — в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автомобілів; 680 (7,3 %) — у логістиці; 571 (6,1 %) — у готельно-ресторанному бізнесі; 150 (1,6 %) — в інформаційній індустрії; 372 (4,0 %) — у страхуванні і фінансових послугах; 573 (6,1 %) — інженери та науковці; 816 (8,7 %) — працівники освіти; 2078 (22,3 %) — у галузі охорони здоров'я.
Муніципалітет Ла-Шо-де-Фон є нетто-імпортером робочої сили. Щоденно з інших муніципальних утворень на роботу до міста приїжджають 8 916 осіб, в інші муніципалітети вибуває 3 481 робітників з Ла-Шо-де-Фон. 19,3 % працюючих міста складають іноземці. Для прибуття до місця роботи 52,8 % жителів міста використовували особистий автомобіль, 21,4 % — громадський транспорт.
Місто обслуговує залізнична станція Ла-Шо-де-Фон, аеропорт Лез-Еплатюр та тролейбусна мережа Ла-Шо-де-Фон.
У Ла-Шо-де-Фон близько 12347 жителів (33,4 % населення) мають обов'язкову середню освіту, а 3943 жителів (10,7 %) здобули вищу освіту (в університет або Fachhochschule). З 3943 осіб, які закінчили вищу школу, 80,2 % складають громадяни Швейцарії (з них майже 2/3 — чоловіки), 19,8 % — іноземці.
У більшості муніципалітетів кантону Невшатель передбачені дворічна необов'язкова освіта у дитячому садку, а потім п'ятирічна обов'язкова початкова освіта. У 2010—2011 навчальному році у місті функціонувало 38 груп у дитячих садках, які відвідувало 728 дітей. Обов'язкову чотирирічну середню освіту жителі міста здобувають у тринадцять великих середніх школах. У 2010—2011 навчальному році в них нараховувалось 113 початкових класів з 2042 учнями. У 2000 році 644 учні навчалися за межами муніципалітету Ла-Шо-де-Фон, а 754 учнів прибували на навчання з інших муніципалітетів.
У Ла-Шо-де-Фон розташовані дві бібліотеки — Бібліотека де-ла-Віль і бібліотека Haute école Arc — Arts appliqué. Загальний книжковий фонд бібліотек станом на 2008 рік налічував 670 267 книг та інших засобів масової інформації.
У Ла-Шо-де-Фон працює Міжнародний музей d'Horlogerie (Міжнародний музей годинникарства), збудований у 1899 році на кошти, пожертвувані відомою родиною годинникарів Галле (Gallet). Музей є одним із важливих місць, які розкривають історію розвитку годинникарського ремесла. Найбільший вплив на формування архітектурного образу та культуру міста наприкінці XIX століття справила течія Арт-Нуво (Art Nouveau), або модерну. У 1880 році у Ла-Шо-де-Фон заснована щоденна газета L'Impartial.
| Клімат Ла-Шо-де-Фон (1981-2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 2,7 | 3,3 | 6,2 | 9,9 | 14,6 | 18,1 | 20,7 | 20,2 | 16,4 | 12,8 | 6,7 | 3,5 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −1,6 | −1,1 | 1,8 | 5,2 | 9,7 | 12,9 | 15,3 | 14,8 | 11,3 | 7,9 | 2,5 | −0,4 | 6,5 |
| Середній мінімум, °C | −6 | −5,7 | −2,8 | 0,6 | 4,7 | 7,6 | 9,8 | 9,4 | 6,5 | 3,3 | −1,5 | −4,2 | 1,8 |
| Норма опадів, мм | 107 | 99 | 111 | 99 | 141 | 124 | 126 | 136 | 128 | 123 | 120 | 128 | 1441 |
| Кількість сонячних годин | 100 | 106 | 134 | 150 | 159 | 180 | 212 | 200 | 158 | 131 | 97 | 82 | 1710 |
| Кількість днів з опадами | 12,4 | 11,3 | 12,3 | 12,5 | 15,1 | 13,1 | 12,2 | 12,2 | 10,6 | 12,4 | 12,0 | 13,4 | 149,5 |
| Кількість сніжних днів | 9,3 | 9,2 | 7,6 | 3,7 | 0,7 | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0,6 | 5,1 | 9 | 45,3 |
| Вологість повітря, % | 82.6 | 80.8 | 79.8 | 77.4 | 76.6 | 76.6 | 74.6 | 76.7 | 78.3 | 78.6 | 81.4 | 81.6 | 78.7 |
| Джерело: MeteoSwiss [4] | |||||||||||||
У Ла-Шо-де-Фоні народилися:
- Ле Корбюзьє — архітектор-модерніст, збудував тут свої перші будівлі — зокрема, будинок для своїх батьків — Білу віллу (1912 року, з 2005 року — музей), віллу Швоб, кінотеатр
- Луї Шевроле — автоконструктор і автогонщик, творець марки Chevrolet
- П'єр-Жак Дроз — математик і механік, конструктор годинників та ляльок-автоматів
- Блез Сандрар — поет, письменник та есеїст.
У 1848 році в Ла-Шо-де-Фоні заснована годинникова фірма Omega. У 1992 році заснована годинникова фірма Bell & Ross.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Climate Norm Value Tables. Climate diagrams and normals from Swiss measuring stations. Federal Office of Meteorology and Climatology (MeteoSwiss). Архів оригіналу за 14 May 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) The weather station elevation is 1,018 meters above sea level.
- Website der Stadt La Chaux-de-Fonds [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Chaux-de-Fonds, La німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Luftaufnahmen von La Chaux-de-Fonds und seiner Umgebung [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- La Chaux-de-Fonds, Charles-Edouard Jeanneret und Madame Récamier [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.], Institut der Stadtbaukunst, Bremen
| Культурні |   | |
|---|---|---|
| Природні | ||
.svg){kind=small}
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |