| Латгалія | |
| Прапор | Герб |
 |  |
 | |
| Офіційна назва |
латг. Latgola  |
|---|---|
| Офіційна мова |
латиська мова |
| Країна |
 Латвія[1] |
| Адміністративна одиниця |
Латвія |
| Часовий пояс |
UTC+2 і UTC+3 |
| Кількість населення |
251 503 осіб[2] |
| Мова комунікації |
латгальська мова |
| Площа |
14 547 км² |
 | |
| Перша письмова згадка |
1224 |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Латгалія у Вікісховищі | |
56°31′21″ пн. ш. 27°01′57″ сх. д. / 56.5225° пн. ш. 27.0324° сх. д.
Латга́лія (латис. Latgale; нім. Lettgallen; «земля латгалів») — історичний регіон у Латвії. Розташований на сході країни.
На відміну від решти Латвії, де домінуючою конфесією є лютеранство, в Латгалії домінує Римо-католицька церква. Латгалія відокремлена від Селії річкою Даугава, а від Відземе ― річками Айвієксте та Педедзе. На сході Латгалія межує з Російською Федерацією, а на південному сході ― з Республікою Білорусь. Загальна площа Латгалії ― 14 547 км2, що становить 22,52% території Латвії.
Латгалія характеризується широким розмаїттям природно-кліматичних умов, що відрізняє її від інших регіонів Латвії. Клімат тут виразно континентальний, зими суворіші, а сніговий покрив товстіший.
Назва
Історія
У 12-13 століттях область латгалів залежала від Полоцького князівства, в 13 ст. завойована німецькими хрестоносцями і ввійшла до складу Лівонії. З початком Лівонської війни була окупована московськими військами, а після їх вигнання приєднана до Речі Посполитої. В 1772 році в результаті Першого поділу Речі Посполитої приєднана до Російської імперії. З 1920 року — частина незалежної Латвії.
19 квітня 2023 року президент Латвії Егілс Левітс, враховуючи думку Державної комісії з геральдики, затвердив офіційний прапор Латгалії.
Населення
Латгальці та латиші складають 46 %, росіяни ― 38 %. Також у регіоні проживає досить багато поляків (6,8 %) і білорусів (4,9 %).
Див. також
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ https://data.stat.gov.lv/pxweb/lv/OSP_PUB/START__POP__IR__IRE/RIG040