Володимир Созонтович Ласовський
Народився	3 липня 1907(1907-07-03) Сороки
Помер	11 листопада 1975(1975-11-11) (68 років) Нью-Йорк
Громадянство	ЗУНР →  Польща →  США
Національність	українець
Діяльність	мистецтвознавець, критик, художник
Alma mater	Бучацька державна гімназія
Роботи у Вікіджерелах

Володимир Созонтович Ласовський^[1] (3 липня^[2] 1907, с. Сороки, нині Чортківський район, Тернопільська область — 11 листопада 1975, Нью-Йорк^[2]) — український живописець, графік, скульптор, мистецтвознавець, критик, педагог, публіцист, громадський діяч.

Народився в родині народного вчителя, директора школи в селі Сороках^[3] (нині Чортківський район, Тернопільська область, тоді Бучацький повіт Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) Созонта Ласовського та його дружини Антоніни з Дудзіків.^[1] Під час Першої світової війни територія була під московською окупацією, а відступаючи з Галичини 1915 року, росіяни вивезли батька Созонта Ласовського з родиною на схід України, на Донбас. Батько вчителював у Бахмуті до 1919 року.^[1] Тут Володимир захопився малярством і театром, оскільки в Бахмуті був літній театр, то малий хлопець зацікавився створенням декорацій. Незабаром він уже допомагав малярам створювати декорації.

В 1919 році Ласовські повернулись до Галичини. Володимир навчався у Бучацькій державній гімназіюї. Згодом зізнавався, що «купував» оцінки з математики власними роботами (образами і портретами), бо предмет давався важко.^[1] Вступив до лав Пласту. По закінченню гімназії навчався у мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові (1928—1933), звідки його декілька разів Олекса Новаківський виганяв через небажання молодого художника («Вічного революціонера» від мистецтва) підкорятися вимогам.

Згодом навчався у Модерній академії Фернана Леже (Париж) (академії «Гранд-Шом'єр»^[4]).

Співзасновник групи молодих мистців «Руб», альманаху «Карби» 1932—1936 років (з 1934 року)^[5] належав до Асоціації незалежних українських митців у Львові, дописував до її журналу «Мистецтво».

Не раз зі Святославом Гординським відвідував село Сновидів^[4].

Під час німецької окупації Львова (1941—1944) очолював спілку образотворчих митців (або Спілку українського образотворчого мистецтва; керував Кабінетом декоративно-прикладного мистецтва Інституту народної творчости)^[5], заснував у Львові Театр малих форм.

У 1944 році емігрував до Австрії, перебував у таборах у Куфштайні, Ґраці, очолював культурні товариства. 1946 року переїхав до Парижа, очолив там Укранське товариство прихильників мистецтва.

1948 року емігрував до Аргентини, потім — до США (1959).

Був одружений з письменницею Мирославою Ласовською (до шлюбу Сенів). Помер 11 листопада 1975 року у Нью-Йорку. Похований на українському цвинтарі святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Брук в окрузі Сомерсет штату Нью-Джерсі, США^[6][7].

У 1932—1933 роках у Львові на виставці Українського товариства прихильників мистецтва експонував 13 робіт. Автор:

• картин, серед творів львівського періоду:
  • «Крем'янецький мотив. Волинь» (1935)
  • «Портрет Б.-І. Антонича» (1939)
• статей та есе з мистецтвознавства
• каталогу посмертної виставки творів Івана Труша (1941)^[4]
• пейзажів, «композиційних» портретів (автопортрет, инші)^[5]
• окремих публікацій:
  • Ласовський В. Генерал Тарнавський. Репортаж. — Львів: Червона калина, 1935. — 192 с.
  • Ласовський В. Два обличчя Антонича // Ми. — 1939. — Кн. 3. — С. 29—36.

Протягом 1960—1975 років він творив у галузі станкового живопису, виконавши низку портретів, композицій, натюрмортів. Найулюбленішим жанром мистця був портрет. Він написав чимало портретів, серед яких^[7]:

• «Мати Антоніна Ласовська»
• «Автопортрет»
• «Син Ждан Ласовський».

Працював також у графіці, пробував себе й у скульптурі. У доробку живописця є композиції, виконані в стилі експресіонізму, зокрема^[7]:

• «Акт»
• «Існування»
• «Індустрійне»
• «Упісти»
• «Стремління»
• «Розмова ляльок»
• «Останній образ»
• «Останні листки».

Роботи були представлені на багатьох виставках в Австрії, Аргентині, Греції, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Україні, Франції. В. Ласовський автор багатьох статей на теми мистецтва, до написання яких його спонукало бажання бачити українське мистецтво активним і актуальним у світовому мистецькому процесі^[7].

• Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 321—322. — ISBN 966-528-199-2.
• Енциклопедія Української Діяспори: [у 7 т.] / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 2009. — Т. 1 : Сполучені Штати Америки. Книга 2. С. 7.
• Володимир Ласовський / Головний редактор Мирослава Ласовська-Крук, мовний редактор Вячеслав Давиденко; Світовий Конґрес Вільних Українців, Рада для Справ Культури, Асоціяція Діячів Української Культури, Обєднання Мистців Українців в Америці. — Торонто, 1980. — 130 с. — ISBN 0-9690013-0-Х.
• Ласовський Володимир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — С. 1257.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядкування В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 480 с. — ISBN 978-966-317-145-6.
• Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с. — ISBN 966-95709-0-4.
• Г. Г. Стельмащук. Ласовський Володимир // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
• Ласовський Володимир // Мистці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво: бібліогр. покажч / Департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації, Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека; уклад. В. Миськів; авт. вступ. ст. І. Дуда; ред. Г. Жовтко; керівник проєкту та науковий редактор В. Вітенко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — С. 406—407. — (Мистецька Тернопільщина) — ISBN 978-966-07-2936-0.