Ламберт Сустріс ( італ. Lambert Sustris бл. 1520, Амстердам, Нідерланди — 1584, Венеція) — нідерландський художник, що працював переважно в Італії в стилі маньєризму.
Життєпис
Точної дати народження не збережено. Походив з міста Амстердам. Точних відомостей про навчання не збережено, за припущеннями міг навчатися у майстерні Яна ван Скореля (1495-1562).
Свого часу Ян ван Скорель відвідав Єрусалим і Італію, був недовго придворним художником папи римського Адріана VI, уродженця міста Утрехт. Під впливом розповідей Яна ван Скореля (або тих, хто відвідав папський Рим) могло визріти бажання відвідати Італію у і Ламберта Сустріса.
Праця в Італії

Зафіксовані перебування і праця Ламберта Сустріса в Римі (1530-1535 рр.) Окрім Рима працював також у містах Падуя (1540-1543 рр.) та Аугсбург (1548 р.). Але оселився у Венеції, де сприйняв творчу манеру венеційських художників з її узагальненнями і колористичними пошуками. Працював у майстерні Тиціана, частка його творів має впливи Тінторето та інших венеційських маньєристів. Художня манера Ламберта коливала між впливами північного маньєризму і рисами пізнього венеційського відродження. Малював фрески, створював картини міфологічного і релігійного спрямування, вважався непоганим портретистом, створював картини з пейзажами зі стафажем.
Мав сина Фрідріха Сустріса, що навчався у Флоренції і став дизайнером і архітектором.
Неповний перелік картин
- «Венера в пейзажі»
- «Венера »[5]
- «Венера і Амур», Лувр, Париж
- «Венера передає Амура на виховання Меркурію», Ель Пасо музей, Техас, Сполучені Штати
- «Юпітер та німфа Іо ховаються від дружини Юпітера Юнони»[5]
- «Геракл у саду Гесперід»[5]
- «Двобій Тезея з кентаврами»[5]
- «Геракл убиває Еврісфея та Какуса»
- «Юдиф з відрубаною головою Олоферна», до 1551 р.,Палац витончених мистецтв (Лілль), Франція
- Портрет Ханса Крістофа фон Фрікенхаузена
- Портрет кардинала Отто фон Вальдбурга
- «Містичні заручини св. Катерини Александрійської»
- « Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем дитиною та св. Анною», Галерея Боргезе, Рим.
- «Христос садівник » або «Не торкайся мене», Палац витончених мистецтв (Лілль), Франція
Галерея

-
Ламберт Сустріс. «Портрет кардинала Отто фон Вальдбурга»
-
Ламберт Сустріс. «Оплакування Христа», Генуя
-
Ламберт Сустріс. «Юпітер та німфа Іо ховаються від дружини Юпітера Юнони», Ермітаж, Санкт-Петербург
-
Ламберт Сустріс. «Юдиф з відрубаною головою Олоферна», до 1551 р., Палац витончених мистецтв (Лілль), Франція
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ламберт Сустріс
Джерела
- Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1976
- AA.VV., Alte Pinakothek Munich, Edition Lipp, Monaco di Baviera, 1986. ISBN 978-3-87490-701-9
- Ernst Gombrich - Dizionario della Pittura e dei Pittori - Einaudi Editore (1997)
- Sören Fischer, Das Odeo Cornaro, die Villa Farnesina und der Oecus kyzikenos: Wandmalerei und Architektur im Spannungsfeld zwischen vitruvianischer Textexegese und Interpretation, in Zeitschrift für Kunstgeschichte, 77, 2014, pp. 199–220.
- Sören Fischer, Das Landschaftsbild als gerahmter Ausblick in den venezianischen Villen des 16. Jahrhunderts - Sustris, Padovano, Veronese, Palladio und die illusionistische Landschaftsmalerei, Petersberg 2014. ISBN 978-3-86568-847-7
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11930242X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4e6b
- ↑ http://www.pba-lille.fr/Collections/Chefs-d-OEuvre/Peintures-XVI-sup-e-sup-XXI-sup-e-sup-siecles/Noli-me-tangere
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ а б в г Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 138-139