Кісельов Ігор Олександрович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 7 червня 1988![]() |
Смерть | 30 червня 2014 (26 років)![]() |
Поховання | Другий християнський цвинтар ![]() |
Alma Mater | Львівський ІСВ ім. гетьмана П. Сагайдачного (2009) |
Військова служба | |
Роки служби | 2006—2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
І́гор Олекса́ндрович Кісельо́в (7 червня 1988, м. Одеса, Українська РСР — 30 червня 2014, с. Крива Лука, Донецька область, Україна) — майор (посмертно) Збройних сил України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Життєпис
Народився 1988 року в Одесі. Після закінчення спеціалізованої школи № 117 вирішив продовжити сімейні традиції, ставши військовим.
2005 вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Після розформування закладу переведений у Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який закінчив 2009 року за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів».
Проходив службу на різних офіцерських посадах у ЗС України, зокрема, — командира взводу охорони в окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ, офіцера відділу та офіцера-співробітника військової частини А2245 (10-й окремий загін спецпризначення ГУР МОУ). Мешкав у місті Києві.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував спецзавдання на території проведення антитерористичної операції.
30 червня 2014, під час виконання бойового завдання, потрапив у засідку біля села Крива Лука Лиманського району Донецької області, смертельно поранений снайпером у груди.
Похований 3 липня на Другому християнському цвинтарі міста Одеса. Посмертно присвоєне військове звання майора.
Залишились мати, Гончарова Ірина Володимирівна, в Одесі та дружина у Києві.
Нагороди та вшанування
- Орден «За мужність» I ступеня (15 липня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[1]
- В Одесі пров. 5-й Чапаєвський перейменовано на провулок Кисельова Ігоря .
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Кісельов Ігор Олександрович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Кісельов Ігор Олександрович [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Ігор Кісельов [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
- Одеса попрощалась із загиблим від кулі снайпера майором ЗСУ [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // 5 канал, 3 липня 2014.
- Одесити простились із загиблим в зоні АТО офіцером [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Думська», 3 липня 2017
- Одеса простилась з воїном-героєм(рос.) // «Одеській вісник», 5 липня 2014.
- Майори (Україна)
- Народились 7 червня
- Народились 1988
- Померли 30 червня
- Померли 2014
- Поховані на Другому християнському кладовищі Одеси
- Військовики українських спеціальних сил
- Кавалери ордена «За мужність» I ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Одеси
- Випускники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
- Померли в Лиманському районі (Донецька область)
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)