Кіріс Василь Васильович
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 березня 1966(1966-03-01) Івча
Смерть	10 грудня 2014(2014-12-10) (48 років) Нікішине
Поховання	Літинський район
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Військова розвідка
Формування	54 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки

Васи́ль Васи́льович Кіріс (01966-03-011 березня 1966 — 02014-12-1010 грудня 2014) — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Народився 1 березня 1966 року в селі Івча Літинського району Вінницької області. У 1983 році закінчив середню школу села Івча.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.

Мешкав у селі Радянське (з 2016 року — Літинські Хутори) Літинського району Вінницької області. Роботи не цурався, захоплювався риболовлею, малював, випалював по дереву. Вирощував фруктовий сад, розводив голубів, захоплювався бджільництвом. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Маріо» (селище міського типу Літин Вінницької області).

З початком війни допомагав чим міг, в серпні 2014-го мобілізований. Розвідник-далекомірник, 54-й окремий розвідувальний батальйон. В жовтні був 10 днів вдома у відпустці.

10 грудня 2014-го загинув у бою з терористами поблизу населеного пункту Нікішине Донецької області під час «перемир'я», коли українським силам не було вільно відкривати вогонь у відповідь — підкрадалася російська «морська піхота». На 10 терористів було 4 українські бійці, після доповіді «вище» надійшов наказ: два бійці мали терористів відігнати, але без пострілів, росіяни їх заманили в пастку, стріляли з підствольних гранатометів, добивав снайпер.

12 грудня 2014 року похований на кладовищі села Радянське (з 2016 року — Літинські Хутори) Літинського району Вінницької області.

Вдома лишилося двоє дітей, народжених від першого шлюбу, та син, народжений від громадянського шлюбу.

А також старенька мати Кіріс Людмила Іванівна (1 червня 1944 року).

• Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• У грудні 2015 року в селі Івча на будівлі середньої загальноосвітньої школи (вулиця Дружби, 1а), де навчався Василь Кіріс, йому відкрито меморіальну дошку.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 10 грудня^[2][3].

• Кіріс Василь Васильович [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Кіріс Василь Васильович [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Український меморіал
• Василя Кіріса із Літинщини підступно розстріляли російські морські піхотинці під час чергового «припинення вогню»…

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.