Кілен-балка

44°35′52″ пн. ш. 33°34′24″ сх. д. / 44.59778° пн. ш. 33.57333° сх. д. / 44.59778; 33.57333

Кілен-балка — балка в Нахімовському районі Севастополя. Довжина близько 5 км. Свою назву отримала в зв'язку з тим, що в її гирлі в період парусного флоту кілювали (оглядали, ремонтували, очищали від черепашок і водоростей днища) судна.

Витоки балки розташовані на південний схід від селища Дергачі біля дороги Севастополь—Сімферополь, а далі балка майже по прямій лінії збігає в північно-західному напрямку до Севастопольської бухти. Затоплена гирлова частина балки утворила Кілен-бухту. Балка на всій своїй протяжності приймає в себе як притоки ряд інших балок, найбільша з яких Мікрюкова балка.

Розділює собою житлові райони уздовж вулиць Жиділова та Горпищенко. На дні балки розташовані садові ділянки.

Балка полога у місці впадання до бухти, проте далі її борти стають більш вузькими та високими, утворюючи подібність каньйону. Північні схили покриті сосновим та дубовим лісом.

Історія

Балка була заселена ще в часи античності. Є припущення, що балкою йшов шлях від середньовічного порту Авліта до фортеці Каламіта (що у сучасному Інкермані). Проте, це справедливо лише в тому випадку, якщо порт розташовувався в Кілен-бухті. За іншою версією порт стояв у дельті Чорної річки — вчені не можуть достовірно встановити його місце розташування.

Під час Інкерманської битви балкою просувалися російські війська.

Під час будівництва залізниці до Севастополя у 1872—1875 з Кілен-балки до Троїцької балки був пробитий Троїцький тунель довжиною 294 метри.

У 1885 в Мікрюковій балці, що є частиною Кілен-балки, була побудована водогінна башта. Башта досі діюча та забезпечує водою садові товариства.