| Кхасі | |
|---|---|
| ka ktien Khasi | |
 Мапа поширення північних мон-кхмерських мов:
Кхасійські мови | |
| Поширена в |  Індія,  Бангладеш |
| Регіон | штат Меґхалая |
| Етнічність | кхасі |
| Носії | 1,2 млн. Індія: 1 128 575 (2001, перепис)[1] |
| Писемність | латинська абетка, в минулому — бенгальське письмо |
| Класифікація | Австроазійські мови
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Меґхалая |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | kha |
| ISO 639-3 | kha |
Кхасі — мова народу кхасі. Поширена в центральних і східних районах індійського штату Мегхалая, в районах Гори Кхасі та Гори Джайнтія, а також у сусідніх районах штату Ассам і Бангладеш (регіон Сілхет).
Інші назви: Cossyah, Kahasi, Kassi, Khasa, Khasi, Khasie, Khashi, Khasiyas, Khassee, Khuchia, Kyi.[2]
Мова кхасі належить до числа австроазійських мов, утворюючи в їх складі окрему групу. Іншими групами цієї мовної сім'ї є мови мунда в Індії, мон-кхмерські мови в країнах Індокитаю.
Функціонує кхасі в оточенні індоарійських та тибето-бірманських мов.
За переписом 2001 року, в Індії мову кхасі рідною назвали 1 128 575 осіб, з них 1 091 087 осіб у штаті Мегхалая, 34 617 осіб — в штаті Ассам, ще 2 871 особа — в інших штатах.[1]
Фонемний склад мови кхасі відзначається відсутністю протиставлення відкритих і закритих е і о (на відміну від багатьох інших австроазійських мов) і наявністю придихових приголосних (аспіратів). Крім простих голосних, присутні дифтонги.
Типологічно — це префіксально-аглютинаційна мова з додатковими рисами основоізоляції.
Морфонологія відмічена явищем скупчення початкових приголосних, що виникає через випадання префіксального голосного (наприклад, kyti — kti «рука»). Нейтральний голосний ə (графічно — y) зустрічається майже виключно у префіксах. Характерним явищем є асиміляція приголосних на стику префіксу і кореня. Для утворення граматичних категорій використовується афіксація (переважно, префіксація) та аглютинація. У словотворенні широко використовуються редуплікація, ономатопея. Структура складу: (приголосний) приголосний, голосний (приголосний).
Характерною рисою граматики мови кхасі є категорія роду іменників, яка позначається артиклем, що стоїть перед іменником: u — для чоловічого роду, ka — для жіночого роду, ki — для множини). Артиклі часто виконують також роль займенника. Артикль ya вказує на прямий об'єкт, артикль ha — на непрямий об'єкт. Існують також артиклі, що виконують роль негативних маркерів: um, em, m, khlem.[3] Мова кхасі має класифікатори.
Дієслово утворюється за допомогою службових слів, що стоять до або після основного слова.
Типовий порядок слів у реченні: підмет-присудок-додаток (англ. subject–verb–object, SVO), коли залежний член речення йде за головним. Проте трапляються також конструкції з узгодженням, а також зі зворотнім порядком слів. Прямий додаток передує непрямому, прикметник йде за іменником, до якого він відноситься, числівник стоїть перед відповідним іменником.
Мова кхасі містить запозичення з гінді, бенгальської та англійської мов.
Діалект Черрапунджі (англ. Cherrapunji, історична назва Согра, англ. Sohra), або кхинрієм (англ. Khynriem) поширений в південній частині штату Мегхалая, а також у місті Шиллонг, він є стандартним діалектом для літературної мови кхасі. Діалект бхой (англ. Bhoi-Khasi, Bhoi-Jirang) поширений в північному окрузі Рі-Бхой, а близький до нього діалект нонгтунг (англ. Nongtung) — в окрузі Східні Гори Кхасі.[3][2]
Діалект лингнам (англ. Lyngngam, Lyngam), що використовується населенням округу Західні Гори Кхасі, зазнав впливу з боку сусідньої мови гаро і сильно відрізняється від стандартної кхасі своїм словниковим запасом. Це дало підставу виділити лингнам як окрему мову (lyg).[4][3] Окремими мовами вважаються також кхасіянські діалекти вар (англ. War, War-Jaintia, War-Khasi) (aml) в південних районах Мегхалаї та на території Бангладеш[5] і пнар (англ. Pnar, інші назви синтанг, англ. Syntang і джайнтія, англ. Jaintia) (pbv) на центральному плато в горах Джайнтія[6].
Незважаючи на певні відмінності всі ці мови (чи діалекти) за фонологічними, лексичними і граматичними ознаками виявляють тісну близькість[3] і об'єднуються в єдину кхасіянську групу.
Писемність для мови кхасі на основі латинської абетки була створена валлійським місіонером Томасом Джонсом (англ. Thomas Jones)[7] у 1842 році[2]. Тоді кхасійська абетка складалася з 21 літери: 5 голосних (a, e, i, o, u) і 16 приголосних (b, k, d, g, ng, h, j, l, m, n, p, r, s, t, w, y). Згодом було додано ще 2 діакритичні приголосні (ї та ñ).[8]
2005 року мова кхасі отримала статус офіційної мови в чотирьох округах штату Мегхалая: Східні Гори Кхасі, Західні Гори Кхасі, Гори Джайнтія та Рі-Бхой.[9] Крім того, вона широко використовується в початковій і середній освіті, на радіо, телебаченні, у релігійних обрядах. Всі ці факти стали підставою для виключення у 2012 році кхасі з переліку ЮНЕСКО мов, що перебувають у небезпеці.[10]
В Індії мовою кхасі видаються газети, журнали, художня й наукова література. Кхасі викладається також у Північно-Східному Гірському університеті (англ. North Eastern Hill University) в Шиллонзі.[7]
На офіційному рівні мова кхасі поступається англійській, першій офіційній мові штату Мегхалая. Існує стійка тенденція у потязі населення до вивчення й використання англійської мови. Тим самим мова кхасі повільно втрачає свої позиції в галузі освіти.[7]
- Ю. К. Лекомцев. Кхаси [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]. Лингвистический энциклопедический словарь. Главный редактор В. Н. Ярцева. Москва, «Советская энциклопедия», 1990 (рос.)
- Кхаси язык [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.]. Энциклопедия «Кругосвет» — Универсальная научно-популярная онлайн-энциклопедия (рос.)
- Khasi [Архівовано 4 березня 2015 у Wayback Machine.]. Language Information Services (LIS) — India (англ.)
- Мова кхасі на сайті Ethnologue: Khasi. A language of India (англ.)
- Мова кхасі на сайті Glottolog 3.0: Language: Khasi [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова кхасі на сайті WALS Online: Language Khasi [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Короткий англо-кхасіянський словничок: Learn Khasi online [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Короткий курс мови кхасі: K. H. Gruessner. Kurzer Khasi-Kurs [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Universität Tübingen (нім.)
- Інтернет-газета мовою кхасі: Mawphor [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Census 2001. Part B : Distribution of the 100 Non-Scheduled Languages — India, States & Union Territories. The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ а б в Khasi. A language of India. Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ а б в г Khasi. Resource Centre for Indian Language Technology Solutions, Indian Institute of Technology Guwahati. Архів оригіналу за 08.06.2017. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ Lyngngam. A language of India. Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ War-Jaintia. A language of Bangladesh. Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ Pnar. A language of India. Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ а б в Survival Phrases in Khasi: Walking in the Abode of Clouds. Confessions of a Linguist!. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ Khasi. Language Information Services (LIS) — India. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ The Meghalaya Language Act, 2005 (PDF). Meghalaya State Portal. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
- ↑ The Khasi language is no longer in danger. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 9.12.2016.(англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Список мов Індії |
| ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Основні неофіційні мови |
| ||||||