Володимир Куц Куц Володимир Петрович
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР  Естонія
Місце проживання	Москва
Народження	7 лютого 1927(1927-02-07)[1][2][…] Олексине, Тростянецький район, Сумська область
Смерть	16 серпня 1975(1975-08-16)[2][3] (48 років) Москва ·передозування барбітурату і спирти
Поховання	Преображенське кладовище
Причина смерті	передозування барбітурату і спирти
Зріст	172 см
Вага	65 кг
Батько	Петро Олексійович Куц
Мати	Ганна Василівна Куц
Дружина	Раїса Полякова
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	Легка атлетика (стаєр)
Дисципліна	Біг на 5 та 10 км
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР (1954); Найкращий спортсмен світу (1956 та 1957)
Тренери	Л. Хоменков, А. Чикін, Г. Нікіфоров[ru]
Завершення виступів	1959
Особисті рекорди	800 м 1.56 (1957) 5000 м 13.35,0 (1957) WR* 10 000 м 28.30,4 (1956) WR* Годинний біг 17,0607 (1951) 3000 м з/п 9.48,2 (1951)
Нагороди Легка атлетика Представник  СРСР Олімпійські ігри Золото Мельбурн 1956 5000 м[en] Золото Мельбурн 1956 10000 м[en] Чемпіонат Європи Золото Берн 1954 5000 м[en] Крос «Юманіте» Бронза Париж 1954 Золото Париж 1956 Золото Париж 1957 Державні нагороди
Куц Володимир Петрович у Вікісховищі

Володи́мир Петро́вич Куц (7 лютого 1927, Олексине, Тростянецький район, Сумська область — 16 серпня 1975, Москва) — радянський легкоатлет-стаєр 1950-х років, дворазовий олімпійський чемпіон 1956 року у бігу на 5 та 10 км, заслужений майстер спорту СРСР (1954). У 1956 та 1957 роках його визнавали найкращим спортсменом світу. Багаторазовий рекордсмен світу з бігу на 5000 м і 10000 м (1954—1957 роки). Десятиразовий чемпіон СРСР.^[4]

Народився в сім'ї робітників цукрового заводу. Навчався у сільській школі. У дитинстві мріяв стати лижником.^[5]

Учасник Другої світової війни Володимир Куц почав бігати в 1945 році будучи матросом Балтійського флоту серед усього іншого на орендній території Порккала-Удд, Фінляндія. По-справжньому його спортивна кар'єра почалася в 1951 році під керівництвом досвідченого тренера Леоніда Хоменкова. Виступав за СКА і ЦДКА/ЦДСА. Навчався в Ленінградському інституті фізкультури імені Лесгафта^[4].

У 1953 році Куц вперше завойовує звання чемпіона СРСР. Міжнародне визнання до маловідомого спортсмена прийшло 1954 року на чемпіонаті Європи в Берні, коли він став чемпіоном з бігу на 5 тисяч метрів, встановивши світовий рекорд. Другим був англієць Кріс Чатавей^[en].

Восени 1954 року Кріс Чатавей зустрівся з Куцем в Лондоні в матчі Лондон-Москва. Біг проходив для Чатавея важко. Крик Банністера «Ти тримаєш його, Крісе!» на 10 колі привів його до тями. Чатавей зрозумів, що Куцеві не легше, ніж йому, і переміг з новим рекордом світу 13.51,6. За тиждень Куц повернув собі рекорд світу

В 1956 році на Олімпійських іграх у Мельбурні 29-річний Володимир Куц виграв обидві стаєрські дистанції.

Основним противником Куца на «десятці» був британський бігун Гордон Пірі. Незадовго до Олімпіади Пірі відібрав у Куца світовий рекорд в бігу на 10 000 метрів, причому тоді він обіграв Володимира ривком на самому фініші. Куц врахував помилки і ретельно підготувався до протистояння з британцем. Під час бігу на 10 000 метрів Володимир запропонував тактику «рваного бігу», постійно прискорюючи і уповільнюючи темп. У результаті противник прийшов до фінішу лише восьмим і абсолютно виснаженим, а Куц фінішував першим з новим олімпійським рекордом 28.45,6 сек. За легендою, Пірі так згадував той біг:

Він вбив мене своєю швидкістю і зміною темпу. Він дуже хороший для мене. Я б ніколи не зміг бігти так швидко. Я ніколи не зміг би побити Володимира Куца. Мені не треба було бігти десять тисяч метрів.^[6]

У бігу на 5000 метрів Куц також переміг з новим олімпійським рекордом — 13.39,6 сек. На закритті Олімпіади Володимиру Куцу випала честь бути прапороносцем збірної СРСР. Володимир Куц — перший олімпійський чемпіон серед радянських легкоатлетів. Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Ветеран праці» та іншими медалями.^[4]

	Біг легендарного російського стайєра Володимира Куца зробив для зближення народів набагато більше, ніж корпус наймайстерніших дипломатів
— З австралійської преси 1956 р.[7]

Останній світовий рекорд Куца на 5000 метрів — 13 хв. 35,0 сек, встановлений в 1957 році, протримався вісім років до 16.01.1965 р. Спортивна кар'єра Володимира Куца закінчилася швидко, в 1959 році через серйозні проблеми зі здоров'ям та постійні порушення режиму він був змушений покинути доріжку і перейти на тренерську роботу. Відомо, що Куц серйозно страждав від наслідків своєї бігової кар'єри^[8], у нього була виявлена проникність капілярів, а в 1972 році він пережив інсульт. Хвороби, в минулому знаменитого спортсмена, поглиблювалися хронічним алкоголізмом.^[9]

Володимир Куц помер 16 серпня 1975 року, ймовірно внаслідок самогубства, оскільки перед смертю прийняв завелику дозу снодійного і запив ліки горілкою^[9].

Похований на Преображенському цвинтарі Москви.

Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2012)

На честь Володимира Куца названо стадіон у Тростянці. У 1985 році^[5] на території стадіону встановлено пам'ятник В. Куцу (скульптор Людмила Кулябко‑Корецька)^[14].

• Куц Володимир Петрович — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)

• Д. В. Грузін, І. І. Винниченко. Куц Володимир Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 542. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Л. В. Журило. Куц Володимир Петрович [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Дитячі роки Володимира описані в книзі для дітей «Національний олімпійський комітет України про легку атлетику та Володимира Куца, Юрія Сєдих, Валерія Борзова, Сергія Бубку, Наталю Добринську» / О. Мащенко. — 2-ге видання, доповнене — Київ : Грані-Т, 2011. — 104 сторінки. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-276-3

Рекорди
Попередник: Шандор Іхарош[en]	Світовий рекордсмен в бігу на 10 000 метрів[ru] 11 вересня 1956 — 15 жовтня 1960	Наступник: Петро Болотніков