| Кутб-уд-дін Мубарак | |
|---|---|
урду قطب الدین مبارک شاہ  | |
| Народився | 1299 Делійський султанат |
| Помер | 1320 Делі ·вбито |
| Країна |  Делійський султанат |
| Діяльність | суверен |
| Титул | султан |
| Посада | султан |
| Термін | 1316—1320 |
| Попередник | Алауддін Хілджі |
| Наступник | Хусрохан |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Хілджі |
| Батько | Алауддін Хілджі |
Кутб-уд-дін Мубарак-шах (*д/н —1320) — останній делійський султан з династії Хілджі, правління якого тривало з 1316 по 1320 рік.
Життєпис
Мубарак був сином делійського султана Алауддіна. Після смерті батька 1316 року став регентом при братові Умарі, якого він незабаром наказом осліпити. Після цього захопив трон.
Для привернення на свій бік народу та знаті скасував податки й штрафи, запроваджені його батьком. Водночас вів розпусний спосіб життя, мало цікавився справами. Улюбленою розвагою Мубарака було змушувати шльондр мочитися на придворних під час офіційних прийомів. Незабаром своєю хтивістю та жорстокістю викикав ненависть. Цим скористався слуга Мубарака — Хусрохан, який у 1320 році вбив господаря й захопив делійський трон.
Особисте життя
Кутб-уд-дін Мубарак був бісексуальним.[1][2] У його гаремі було багато жінок, багато з яких супроводжували його в походах.[1]
Мубарак-шах також мав гомосексуальні стосунки[3][4] з двома братами по утробі матері, Хасаном (пізніше Хусрохан) та Хусамуддіном (або Хісамуддіном).[5][6] Мубарак віддавав перевагу Хасану як партнеру, але звертався до Хусамуддіна, коли Хасан був недоступний. Їхні стосунки не були секретом, Мубарак і Хасан обмінювалися обіймами та поцілунками на публіці.[5]
Примітки
- ↑ а б Banarsi Prasad Saksena, 1992, с. 430.
- ↑ Eraly, 2015, с. 460:Even some of the sultans were bisexual or homosexual. In medieval Muslim society, as in ancient Greece, none of that entailed any strong disapprobation. Thus sultan Mubarak, a successor of Ala-ud-din, Khalji, spent his whole time 'in extreme dissipation', reports Barani.
- ↑ Khaliq Ahmad Nizami, 1997, с. 86:Mubarak Khalji, though awfully homosexual, was very particular about his haram which used to accompany him on campaigns as well as hunting expeditions.
- ↑ R. Vanita та S. Kidwai, 2000, с. 113:"Mubarak Shah Khalji was in love with Khusro to the point of distraction"
- ↑ а б Banarsi Prasad Saksena, 1992, с. 431.
- ↑ Saiyid Athar Abbas Rizvi, 1987, с. 42:"Mubarak Shah could have ruled for many years without much problem but, although he was fond of pretty girls, he was also passionately homosexual. He fell deeply in love with two Islamicized Baradus brothers, Hasan and Husamu'd-Din."
Джерела
- Keay, John (2000). India, a History. London: Harper Collins Publishers. ISBN 0-00-638784-5
- Banarsi Prasad Saksena (1992) [1970]. The Khaljis: Qutubuddin Mubarak Khalji. У Mohammad Habib; Khaliq Ahmad Nizami (ред.). A Comprehensive History of India. Т. 5: The Delhi Sultanat (A.D. 1206-1526). The Indian History Congress / People's Publishing House. OCLC 31870180.
- Eraly, Abraham (2015). The Age of Wrath: A History of the Delhi Sultanate. Penguin Books. с. 178. ISBN 978-93-5118-658-8.
- Khaliq Ahmad Nizami (1997). Royalty in Medieval India. Munshiram Manoharlal. ISBN 978-81-215-0733-2.
- R. Vanita; S. Kidwai (2000). Same-Sex Love in India: Readings in Indian Literature. Springer. ISBN 978-1-137-05480-7.
- Saiyid Athar Abbas Rizvi (1987). The wonder that was India. Т. 2. Sidgwick & Jackson. ISBN 978-0-283-99458-6.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
