.jpeg) вокзал в Києві | |
| Тип | залізнична компанія  |
|---|---|
| Статус | увійшла в склад Києво-Воронезька залізниця |
| Засновано | 1866 |
| Штаб-квартира |  Російська імперія |
| Роки функціонування | 1868—1893 |
| Країна | Російська імперія |
| Материнська компанія | Російська імперія |
Курсько-Київська залізниця — одна із залізниць Російської імперії, побудована в 1866-1870 на кошти приватного капіталу — Товариства Курсько-Київської залізниці. Технічні приналежності купували на кошти, отримані від продажу Аляски, а також за кошти Павла фон Дервіза.
Протяжність — 440 верст.
Історія
Побудована у 1866—1868 роках.
Рух відкрили на таких ділянках: Курськ — Ворожба (165 верст) — 14 листопада 1868, Ворожба — Бровари (250 верст) — 17 грудня 1868.
12 грудня (24 грудня) 1868 року в напрямку Броварів відправили перший потяг, який зійшов із рейок. Унаслідок аварії загинули машиніст і кочегар. Другий потяг на Бровари відправився 17 грудня (29 грудня) 1868 1868 року та успішно прибув на кінцеву станцію[1].
Будівництвом дороги з 1867 року керував архітектор В. А. Гамбурцев. Один з учасників будівництва — інженер Карл фон Мекк, який брав участь з Павлом фон Дервізом у будівництві Рязансько-Козловської залізниці.
14 лютого 1870 року відкрито рух на шестіверстній кінцевій ділянці Бровари-Київ із мостом через Дніпро.
У 1893 році, у зв'язку з закінченням будівництва залізниці Курськ—Воронеж, перейменована в Києво-Воронезьку залізницю.
З 1895 року — Московсько-Києво-Воронезька залізниця.
Нині лінії історичної залізниці входять до складу Московської та Південно-Західної залізниць.
Станції
Вузлова станція c 1868: Московсько-Курська та Курсько-Харково-Азовська залізниця.
Вузлова станція з 1911: Північно-Донецька залізниця
Вузлова станція з 1894: під'їзний шлях до Рильська.
Вузлова станція з 1874: Лібаво-Роменська залізниця
Інженерні споруди
.jpg)
Мости
- Залізничний міст Струве через Дніпро в Києві (інж. А. Струве)
Примітки
- ↑ Лягушкін А. Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2020. — 28 липня.
Джерела
- РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доповідь № 39. 17 грудня 1868 «Про відкриття руху на ділянці Курсько-Київської залізниці від станції Ворожби до Броварів 20-о листопада».
- РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 1. 20 березня 1869 «Про причини падіння поїзда при проході по мосту через р. Сейм на Курсько-Київської ж. д.».
- РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доповідь № 68. 22 квітня 1894 «Про відкриття руху на Коренево-Рильському під'їзній колії Києво-Воронезької залізниці».
- РГИА, ф. 446, оп. 29, д. 14. Доповідь № 142. 1894 «Про відкриття з 1-о цього липня пасажирського та товарного руху на ділянці Києво-Воронезької ж. д. від станції Кшеь до станції Воронеж».
Література
- История железнодорожного транспорта России. — Санкт-Петербург, 1994. — Т. 1: 1836–1917. — 336 с. (рос.)
- Тищенко В. Н. Паровозы железных дорог России 1837—1890. — М.: «О. Сергеев/Локотранс». 2008. — Т. 1. — С. 171—174. (рос.)
|
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}