Олександр Кульчицький
Олександер Кульчицький
Народився	8 лютого 1895(1895-02-08) Скалат, Королівство Галичини та Володимирії
Помер	30 квітня 1980(1980-04-30) (85 років) Сарсель, Франція
Країна	ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	психолог
Відомий завдяки	ректор Українського вільного університету
Alma mater	Львівський університет, Сорбонна
Заклад	Український вільний університет
Членство	Наукове товариство імені Шевченка

Олександр^[1][2] Юліанович Кульчицький гербу Сас^[3] (Олександр Шумило фон Кульчицький; 8 лютого 1895, Скалат — 30 квітня 1980, Сарсель, Франція) — український філософ, психолог, соціолог, організатор вищої школи й науки, педагог, публіцист, громадський та культурно-освітній діяч української діаспори.

Народився 8 лютого 1895 року в м. Скалат на Тернопільщині в сім'ї Юліана фон Кульчицького, який працював радником вищого провінційного суду Австро-Угорщини у м. Станіславі (нині — Івано-Франківськ). Здобув класичну освіту: закінчив гімназію у Станіславі, вивчав германістику і французьку мову на філософському факультеті Львівського університету, а після Першої світової війни студіював філософію, психологію та романістику у Сорбоннському університеті (Париж).

Делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв студентство.^[4]

1924 р. повернув до Львівського університету для продовження вивчення філософії і германістики, успішно захистив докторську дисертацію «Релігія у вченні Ренана» (1930). Потім були стажування в Краківському університеті (1930—1932) і вимушена еміграція зі Львова у 1940 р.

В еміграції спочатку працював у Мюнхенському інституті психології та психотерапії, а з 1945 р. його наукова, педагогічна, культурно-освітня діяльність пов'язана з Українським Вільним Університетом. Спочатку працював на посаді професора психології, згодом філософії. В 1962—1963 рр. обраний ректором УВУ, потім проректором (1964), пізніше протягом тривалого часу обіймав посади декана і продекана філософічного факультету. Дійсний член НТШ, протягом тривалого часу — заступник голови НТШ в Європі, голова Західноєвропейського центру НТШ в м. Сарсель біля Парижа, який став найбільшим осередком української європейської науки. Засновник Українського Психологічного Інституту.

Олександр Кульчицький — автор концепції формування української психіки. Перу вченого належать майже 400 статей і монографій у галузі філософії, психології, антропології, характерології, етнографії, педагогіки, германістики та літературознавства, видрукуваних українською, англійською, німецькою, французькою мовами, які ще потребують ретельного наукового дослідження.

Помер Олександр Кульчицький 30 квітня 1980 року в Сарселі (Франція).

• По дорозі в велику тайну (остан­­ній етап творчості Моріса Метерлінка) // ЛНВ. 1923. № 1-2;
• Родина в перспективі індивідуальної психології. Коломия, 1936; Вступ до філософії. Мюнхен, 1946;
• Український театр в світлі психоаналізи. Мюнхен, 1946; Нарис структурної психології. Мюнхен, 1949;
• Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен, 1949; Мюнхен; Л., 1995;
• Геопсихічний аспект в характерології української лю­­дини. Мюнхен, 1956;
• До методики дослідів над еміграцією. Мюнхен, 1958;
• Проблематика “оперативної схеми” у вивченні української еміграції. Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962;
• Введення у філософічну антропологію. Мюнхен, 1973; Український пер­­соналізм: філософська й етнопсихоло­­гічна синтеза. Мюнхен, 1985.

• Кульчицький О. Вчителі життя (Пам'яті Миколи Шлемкевича) / Публ. про автора В. Пшеничнюка //Хроніка ’2000. — К., 2000. — Вип. 37 — 38. — С. 691 — 698.
• Збірник на пошану Івана Мірчука (1891-1961) : наук. зб. / Укр. вільний ун-т ; ред. О. Кульчицький. Т. VIIІ. 1974
• Кульчицький О. Іван Мірчук — дослідник української духовності //Див. там само. — С. 53 — 65.
• Кульчицький О. Карл Юстав Юнг //Див. там само. — С. 761 — 766.
• Кульчицький О. Світовідчуття українця //Українська душа. — К., 1992. — С. 48 — 65.
• Бойко В. О. Кульчицький: у пошуках української душі //Віче. — 1998. — № 9. — С. 107 — 114.
• Гуцал П. Дослідник душі української //Вільне життя. — 1995. — 18 лют.
• Керівник українського психологічного інституту професор Олександр Кульчицький //Леник В. Українці на чужині, або Репортажі з далеких доріг. — Львів, 1994. — С. 289 — 291.
• Олександр Кульчицький — (1895 — 1980) український філософ, громадський та культурно-освітній діяч української діаспори. //Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лексій. — К., 1999. — С. 471.
• В. Г. Табачковський. Ще раз про долю творчої спадщини вітчизняних філософів-шістдесятників //Розбудова держави. — 1996. — № 3. — С. 37 — 40.
• Кульчицький Олександр //Енциклопедія українознавства: Словникова частина. — К., 1996. — Т.4 — С. 1235.
• Кульчицький Олександр //«Журавлина» книга: Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен.. /Авт.-укл. Б. Мельничук., Х. Мельничук, Н. Совінська. — Тернопіль, 2001. — Ч. 2. — С. 122 — 127.

• Жуковський А. І.. Кульчицький Олександр Юліанович [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
• Ковальчук О. О.. Кульчицький Олександр [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 489. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Мельничук Б. Кульчицький Олександр Юліянович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 279. — ISBN 966-528-199-2.
• Кульчицький, Олександр Шумило фон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

• Тернопільска обласна бібліотека для молоді
• Збірник на пошану Івана Мірчука (1891-1961) : ред. О. Кульчицький. 1974
• Творча спадщина на ЧТИВО