| Крутоголов Сергій Володимирович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 13 травня 1982 Батурин | |
| Смерть | 25 вересня 2024 (42 роки) Водяне Донецька область (вибухово-осколкове поранення) | |
| Псевдо | «Ящур» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015; 2022—2024 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна (з 2014) | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергій Володимирович Крутоголов (13 травня 1982 — 25 вересня 2024) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився в селищі Батурин Бахмацького району Чернігівської області.
У 1988—1999 навчався в Батуринській середній загальноосвітній школі. У 2000 р. закінчив Тиницьку філію Бахмацького ПТУ №4 за спеціальністю «бухгалтер сільського господарства». Пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України.
Мешкав у Батурині. Був грейдеристом, згодом працював у місцевих сільськогосподарських підприємствах.
У 2014—2015 роках у складі військової частини В1688 на посаді навідника танка Т-64 боронив східні кордони нашої держави.
З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до місцевої територіальної оборони. У грудні 2022 року знову став до лав Збройних Сил України в складі танкового взводу 1-го окремого штурмового батальйону «Да Вінчі». Сергій брав участь у бойових діях на Харківському, Луганському, Запорізькому та Донецькому напрямках.
25 вересня 2024 р., під час ворожого авіанальоту поблизу села Водяне Донецької області Сергій Крутоголов загинув.
4 жовтня 2024 року похований в Батурині.[1]
У Сергія залишилися син, дружина, мати.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
Примітки
- ↑ На Чернігівщині попрощались із пʼятьма бійцями ЗСУ.
- ↑ Указ Президента України від 14 квітня 2025 року № 234/2025 «Про відзначення державними нагородами України»