село Криниця | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() | |||
Країна | ![]() | ||
Область | Львівська область | ||
Район | Стрийський район | ||
Тер. громада | Миколаївська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA46100110110018489 ![]() | ||
Облікова картка | с. Криниця | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1250 | ||
Населення | 1082 | ||
Площа | 1,8 км² | ||
Густота населення | 601,11 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 81643[1] | ||
Телефонний код | +380 3241[2] | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°25′46″ пн. ш. 23°49′54″ сх. д. / 49.42944° пн. ш. 23.83167° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
279 м | ||
Водойми | р. Нежухівка, р. Вербівка | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 81600, Україна, Львівська обл., м. Миколаїв, вул. В. Великого, 6 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Крини́ця (давня назва — Криниця Шляхетська) — село в Україні, у Миколаївській міській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 1082 особи. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.
Перша письмова згадка про село належить до 12 листопада 1436 року[3].
Географії
Село розташоване на дорозі Львів-Рудники-Дрогобич, за 11 км. на захід від залізничної станції Пісочна.
Історія
Криниця заснована в середині XIII століття. Легенда про заснування села походить з тих часів, коли на українські землі нападали монголо-татари. Щоб знати про їх наближення, обиралась найвища гора поблизу і там будувалася вежа, з якої сторож спостерігав, чи не йдуть вороги. Така башта стояла й на Лисій Горі і жили там чудові, добрі й працьовиті люди. Але з міста Бич (Дрогобич), який вже понюхав попелу монголо-татар, через Меденичі на Лису Гору сунула орда. Люди почали втікати в ліси, у болота. Щедро прийняв їх ліс, бо був надзвичайно багатим. Але найбільшим скарбом була цілюща кришталева й смачна вода, що була ніби з самого серця лісового велетня. П'ючи цю воду, люди відчували, як сила і здоров'я вливаються в їх зморене тіло. Тоді вони почали тут вирубувати ліс і розбудовувати село, яке і дістало назву Криниця. Кажуть, що на території села є понад 20 джерел питної води.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1075 | 99.35% |
російська | 4 | 0.38% |
польська | 1 | 0.09% |
угорська | 1 | 0.09% |
вірменська | 1 | 0.09% |
Усього | 1082 | 100% |
Пам'ятки
Дерев'яна церква стоїть у центрі, на підвищенні, неподалік дороги. Найдавніші згадки про місцевий храм зустрічаються в документах 1511 року. Існуюча дерев'яна тризрубна одноверха церква, завершена пірамідальним дахом з двома заломами. Її ремонтували у 1779, 1835 роках та відновлювали у 1855 році. У міжвоєнний період гонтове покриття замінили бляхою. Іконостас походить з кінця XVII століття. Будівля стоїть на кам'яному фундаменті, бабинець і нава з півночі та півдня мають опасання оперте на дерев'яні стовпи. До вівтаря з півночі прибудована маленька ризниця. Хоча більша половина зовнішньої поверхні церкви покрита бляхою, та нижній ярус стін — оригінальний зруб, який сьогодні часто ховають під іншим матеріалом. Двоє вхідних дверей зачинені, церква, мабуть, не діюча, адже у Криниці є два муровані храми. На північний схід від святині розташована двоярусна дзвіниця, ймовірно, сучасна церкві. Загалом, стара за віком типової форми дерев'яна церква, через своє покриття нагадує маленький залізний кораблик.
Відомі люди
- Білинський Василь (1893-1973) — педагог, журналіст, український громадський діяч у США.
Примітки
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 15 червня 2024.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.13, №124. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (15 червня 2024) |
Посилання
- Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці 1692 [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Облікова картка с. Криниця на сайті ВРУ
![]() |
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |