| Кратеропа саванова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Turdoides plebejus (Cretzschmar, 1828) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кратеро́па саванова[2] (Turdoides plebejus) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Західній і Центральній Африці. Утворює надвид з білоголовою і бурою кратеропою[3].
.jpg)
Опис
Довжина птаха становить 22-25 см, вага 52-80 г. Забарвлення переважно сірувато-коричневе. Горло і груди поцятковані білими плямками, на голові білуваті края пер створюють лускоподібний візерунок. Крила бронзово-коричневі. Дзьоб чорний, лапи сіро-чорні, очі жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають подібне забарвлення, але більш коричневе і однотонне. Очі у них карі.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[4]
- T. p. platycirca (Swainson, 1837) — від південної Мавританії до західної Нігерії;
- T. p. plebejus (Cretzschmar, 1828) — від північно-східної Нігерії до західного і центрального Судану;
- T. p. cinerea (Heuglin, 1856) — від південно-східної Нігерії до південно-західної Ефіопії і західної Кенії.
Поширення і екологія
Саванові кратеропи, як випливає з ії назви, мешкають переважно в саванах, а також в сухих тропічних лісах, чагарникових заростях, в садах і на плантаціях. Є переважно осілими. однак деякі популяції можуть в посушливий сезон відкочовувати у вологіші райони. В центральних районах Буркіна-Фасо саванові кратеропи зустрічають переважно у вологий сезон, так само, як і в угандійському районі Кампала.
Поведінка
Саванові кратеропи живуть зграями до 14 птахів. Вони живляться переважно комахами, а також іншими безхребетними, ягодами і плодами, іноді також падлом. Шукають здобич на землі.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Turdoides plebejus. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Collar, N. J. & Robson, C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70 - 291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |