Руслан Володимирович Кошулинський | ||
---|---|---|
9-й Заступник Голови Верховної Ради України | ||
13 грудня 2012 — 27 листопада 2014 | ||
Попередник | Микола Томенко | |
Наступник | Оксана Сироїд | |
Народився | 9 вересня 1969 (55 років) Львів | |
Відомий як | політик | |
Громадянство | Україна | |
Національність | українець | |
Освіта | Тернопільський університет | |
Alma mater | Західноукраїнський національний університет | |
Політична партія | ВО «Свобода» | |
У шлюбі з | Марія | |
Діти | доньки Христина й Іванна, син Богдан | |
Професія | правознавець | |
Звання | Головний сержант | |
Нагороди |
| |
на сайті ВРУ | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
ВО «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Русла́н Володи́мирович Кошули́нський (9 вересня 1969 , Львів) — український політик. Народний депутат України VII скликання, заступник голови Верховної Ради (VII скликання). Заступник голови партії, голова Секретаріату Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Єдиний кандидат від об'єднаних націоналістичних сил у Президенти України на виборах 2019 року[1][2][3][4][5].
Життєпис
Народився 9 вересня 1969 року в робітничій сім'ї у Львові.
Навчався в школі з поглибленим вивченням англійської мови, після 8-го класу — у спортивному інтернаті, який закінчив у 1986 році.[6] Займався легкою атлетикою.
У 1987—1989 — солдат строкової служби, заступник командира взводу зі званням старшого сержанта Групи радянських військ у Німеччині.
У 1991 році закінчив технологічний факультет Кооперативного технікуму у Львові.
Перша робота — заввиробництва в ресторані-готелі «Беркут» на Яблунецькому перевалі.
Після того зайнявся бізнесом, а в середині 90-х поїхав на кілька років працювати в тайгу, на північ Красноярського краю: в артілі, яка добувала золото, був кухарем.
З 1996 року член СНПУ (наразі — Всеукраїнське об'єднання «Свобода»).
1999—2001 — завідувач виробництва ДП АТК «Турист», Львів.
З 2001 року — помічник-консультант народного депутата України Олега Тягнибока.
2002—2003 — заступник голови Правління ОСБ МЖК «Поступ», Львів.
2006—2007 — фізична особа-підприємець.
У липні 2006 закінчив Тернопільський економічний університет (нині - Західноукраїнський національний університет) за напрямом «Право» і отримав кваліфікацію бакалавра.
Проходить службу у Збройних силах України, має звання Головний сержант ЗСУ (станом на 07.07.2023).
Політична діяльність
У 2006 та 2007 роках балотувався до Верховної Ради України за списком ВО «Свобода».
З серпня 2008 року є заступником голови ВО «Свобода» (Член СНПУ (далі — ВО «Свобода») з 1996 року).
У 2010—2012 роках був головою фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода» у Львівській міській раді, членом постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету.[7]
Був прогульником засідань комісій Львівської міської ради 6 скликання[8].
На парламентських виборах 2012 року Руслан Кошулинський обіймав посаду голови центрального виборчого штабу ВО «Свобода».
У 2012—2014 роках був Народним депутатом України VII скликання. Пройшов до Верховної Ради України за партійним списком Всеукраїнського об'єднання «Свобода» під номером 12.
13 грудня 2012 був обраний Верховною Радою України на посаду заступника Голови Верховної Ради України. «За» проголосували 305 депутатів[9].
Брав активну участь у Революції Гідності та у всіх найважливіших подіях того часу. 20 лютого 2014 року Руслан, єдиний на той час легітимний представник влади в країні, з власної ініціативи зібрав народних депутатів на засідання Верховної Ради, щоб припинити кровопролиття.[10] Того дня на пропозицію Кошулинського депутати проголосували за усунення Януковича від влади та повернення «Беркуту» на місця дислокації. Рішення, прийняті на тому засіданні ВРУ, стали для світової спільноти підставою визнати зміну влади в Україні легітимною.[10]
20-21 лютого 2014 року одноосібно керував Україною.[11] Очолював тимчасову спеціальну комісію з підготовки проєкту закону про розвиток і застосування мов в Україні (з 4 березня 2014 року).
Після перевиборів 26 жовтня 2014 року «Свобода» до парламенту не потрапила. Отримавши повістку 5 лютого 2015-го, склавши присягу та пройшовши 26-денний навчальний курс на Яворівському полігоні[12], Кошулинський разом з однопартійцями Олексієм Кайдою та Маркіяном Лопачаком вирушив артилеристом в АТО у складі у 44 артилерійської бригади.[10][13][14][15][16][17] Проходив службу на Донбасі в званні старшого сержанта. Є учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи».[18]
У 2015-му закінчив службу, щоб взяти участь у виборах міського голови Львова від ВО «Свобода» (подав документи 27.09.2015[19]). Зумів пройти в другий тур, де здобув 36,86 % голосів, поступившись перемогою чинному міському голові Львова Андрієві Садовому (61,1 %).[10][20][21][22]
З листопада 2015 року — депутат Львівської обласної ради. У вересні 2018 року ініціював законопроєкт «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області».[23][24]
У листопаді 2018 року «С14», «Свобода», «Правий сектор», «ОУН» та «КУН» висунули Руслана Кошулинського єдиним кандидатом на пост Президента України від націоналістичних сил.[25] Його також як єдиного кандидата підтримав командувач Української добровольчої армії Дмитро Ярош.[26][27]
На посаду Президента України Кошулинського підтримали також Брати Капранови[28][29][30], легендарний сотник УПА Мирослав Симчич («Кривоніс»)[31][32], відомий музичний продюсер і власник музичної компанії Navsi100 Захар Клименко[33], український письменник, актор і телеведучий Антін Мухарський[34], політичний аналітик Юрій Михальчишин[35]. Під час XL з'їзду партії ВО «Свобода» Кошулинського також підтримали запрошені гості, зокрема: комбатант Української повстанської армії Теодор Дячун[30]; дитяча письменниця Лариса Ніцой[30][36]; лідер гурту «Кому Вниз» Андрій Середа[30]; лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола[37]; перший генпрокурор України Віктор Шишкін[30][38]; письменник Михайло Слабошпицький[30][39]; мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко[30][40]; голова ОУН Богдан Червак[30]; український кінорежисер, сценарист, актор, академік Національної академії мистецтв України Михайло Іллєнко[41]; відомий український письменник-сатирик, публіцист Євген Дудар[37]; народна артистка України Людмила Єфименко[37].
23 січня 2019 року подав документи на офіційну реєстрацію кандидатом у Президенти України в Центральну виборчу комісію.[42] Під час кампанії виборів Президента України 2019 року громадські активісти фіксували одноразово наявність політичної агітаційної продукції, у крамниці в Ромнах, з ім'ям кандидата без вихідних даних[43]
Кошулинський балотувався на виборах мера Львова, що відбулися 25 жовтня 2020-го року.[44]. Отримав 22 123 голоси, або 9,74 % і не потрапив до другого туру виборів. Балотувався на довиборах до Верховної Ради України по 87 окрузі (Івано-Франківщина), що відбулися 28 березня 2021 року. Зайняв третє місце, 28,86 %, 13 927 голосів.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Руслан Кошулинський — гість «Українського контексту» з Андрієм Іллєнком на YouTube | |
РУСЛАН КОШУЛИНСЬКИЙ якого ви не знали на YouTube // Інтерв'ю програмі «4есно» 10.09.2018 | |
РУСЛАН КОШУЛИНСЬКИЙ — гість свіжого випуску «Акценту» із Тетяною Юркевич на YouTube | |
Відверто про війну, владу, зраду й про себе — РУСЛАН КОШУЛИНСЬКИЙ на YouTube // Інтерв'ю програмі «За Чай.com» 22.09.2017 | |
В очі: Гість — Руслан Кошулинський, заступник голови ВО Свобода, депутат Львівської обласної ради на YouTube | |
В очі: Гість студії — Руслан Кошулинський голова фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода» на YouTube | |
В Об'єктиві: Руслан Кошулинський на YouTube | |
Руслан КОШУЛИНСЬКИЙ — кандидат на посаду міського голови Львова! на YouTube | |
Правил мирного життя зараз немає, бо в Україні війна — Руслан Кошулинський на YouTube // Відеофрагмент трансляції від 23 січня 2015 року. | |
Руслан Кошулинський: віце-спікер Верховної Ради України у програмі «В кабінетах» (2013) на YouTube |
Погляди
Виступає за державний контроль над природними монополіями, стратегічними підприємствами, заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення.[45]
Вважає, що замість панування олігархії в Україні має бути розвиток середнього класу та стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, розвиток конкурентоспроможних галузей української промисловості, вітчизняного кіно.[45]
Захищає традиційні сімейні цінності.[45]
Виступає за легалізацію вогнепальної зброї та заснування народного резерву ЗСУ за швейцарським зразком, повне переозброєння Збройних Сил України, створення потужного ракетного щита України. Запровадити повну блокаду тимчасово окупованих територій до їх остаточного звільнення.[45]
Стратегічним курсом держави бачить європейський україноцентризм та утворення нової європейської єдності ‒ Балто-Чорноморського Союзу. Вступ України до ЄС і НАТО на вигідних для України умовах.[45]
Родина
- Дружина Марія Василівна, 1967 р.н.
- Донька Христина, 1991 р.н.
- Донька Іванна 1993 р.н.
- Син Богдан 2002 р.н.[45]
Відзнаки
- У жовтні 2015 року отець УПЦ Київського патріархату Петро Міськович (батальйон «Айдар») вручив Руслану Кошулинському Медаль «За жертовність і любов до України».[46]
- У травні 2016 року в Соборі Святого Юра Митрополит Львівський Ігор Возняк нагородив Руслана Кошулинського медаллю «За мужність» святого великомученика Георгія Побідоносця[47].
- 30 червня 2016 року начальник штабу дивізіону артрозвідки майор Вадим Ластовицький нагородив пам'ятною медаллю «Волонтер. З Україною в серці» за безкорисне служіння Батьківщині та великий внесок у збереження і процвітання України[48]
Руслан Кошулинський є активним дописувачем у Facebook, веде дві сторінки: приватну [Архівовано 9 квітня 2019 у Wayback Machine.] (близько 17 000 друзів та підписників) та публічну [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.] сторінку політика.
Примітки
- ↑ Націоналісти спільно заявили про підтримку Руслана Кошулинського на виборах Президента. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Лідери націоналістичних сил підтримали висунення Кошулинського кандидатом у Президенти. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Націоналісти визначились з кандидатом у президенти. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Руслан Кошулинський: Смертна кара під час війни може бути — за зраду батьківщині. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Націоналісти висунули єдиного кандидата в президенти. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Віце-спікер Руслан Кошулинський: «Наше завдання — зламати запроваджені Литвином принципи роботи парламенту». Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2013.
- ↑ Кошулинський Руслан Володимирович. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Кошулинський Руслан Володимирович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ «Свободівець» став віце-спікером. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ а б в г «Український контекст» [Архівовано 21 липня 2019 у Wayback Machine.]. Гість студії — Руслан Кошулинський [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] / 4 канал, youtube, 7 груд. 2018, 44'54"
- ↑ Руслан Кошулинський — гість "Українського контексту" з Андрієм Іллєнком на YouTube
- ↑ Екс-віце-спікер і двоє колишніх депутатів-«свободівців» — мобілізовані і йдуть воювати. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Колишнього віце-спікера Кошулинського забрали до війська. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ Екс-віце-спікера ВР Кошулинського забрали до армії [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // unian, 5 лютого 2015 13:50
- ↑ Кошулинський і ще двоє колишніх нардепів отримали повістки про мобілізацію [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // 112.ua, 5 лютого 2015 14:39
- ↑ Руслан Кошулинський, Олексій Кайда та Маркіян Лопачак склали військову присягу на вірність Україні. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Колишній віце-спікер Руслан Кошулинський піде на фронт артилеристом [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // uazmi
- ↑ Мир можливий лише після перемоги над російським агресором — Тягнибок. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ Кошулинський подав документи для реєстрації кандидатом на посаду міського голови Львова. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Вибори мера Львова. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Садовий переобраний мером Львова. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Андрій Садовий став би мером Львова, якби вибори відбулися цієї неділі[недоступне посилання]
- ↑ Кошулинський: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ Мораторій Львівської облради на російськомовний «культурний продукт». Як реалізувати?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
- ↑ Націоналісти підтримують Кошулинського на виборах президента України. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Кошулинський отримав потужну армію прихильників «Свободи» та УДА Яроша, — політолог // 16.11.2018, Volyn UA.
- ↑ Ярош підтримав рішення націоналістів про Кошулинського як єдиного кандидата в Президенти. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Брати Капранови розповіли, за кого голосуватимуть на виборах. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ Брати Капранови: слово на підтримку Руслана Кошулинського / Виступ під час XL З’їзду ВО “Свобода” на YouTube
- ↑ а б в г д е ж и «Єдиний вибір українців»: що пропонує Руслан Кошулинський. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Легендарний сотник УПА підтримав Руслана Кошулинського на посаду Президента України. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ Руслан Кошулинський відвідав легендарного сотника УПА Мирослава Симчича у Коломиї. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ Відомий шоумен підтримав Кошулинського на посаду Президента України. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ Антін Мухарський: «Я вважаю, що Руслан Кошулинський — гарна кандидатура на посаду Президента». Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- ↑ Михальчишин: єдиним узгодженим кандидатом від націоналістів має бути Кошулинський. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Лариса Ніцой: слово на підтримку Руслана Кошулинського / Виступ на XL з'їзді ВО «Свобода» на YouTube
- ↑ а б в Кошулинський став єдиним кандидатом у президенти від націоналістів. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Віктор Шишкін: слово на підтримку Руслана Кошулинського / Виступ на XL з'їзді ВО «Свобода» на YouTube
- ↑ Михайло Слабошпицький: слово на підтримку Руслана Кошулинського / Виступ на XL з’їзді ВО «Свобода» на YouTube
- ↑ Павло Гриценко: слово на підтримку Руслана Кошулинського / Виступ на XL з'їзді ВО «Свобода» на YouTube
- ↑ Михайло Іллєнко: слово на підтримку Руслана Кошулинського / Виступ під час XL З'їзду ВО “Свобода” на YouTube
- ↑ Руслан Кошулинський подав документи в ЦВК на реєстрацію кандидатом у Президенти. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ На Сумщині в день голосування та в "день тиші" ОПОРА фіксує агітаційні матеріали. ОПОРА. 4 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ Хто може зайняти посаду мера Львова: список претендентів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
- ↑ а б в г д е План докорінних перетворень Руслана Кошулинського. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- ↑ УПЦ нагородила Руслана Кошулинського медаллю. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Свободівців нагородили медаллю «За мужність» святого великомученика Георгія Побідоносця. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
- ↑ Руслана Кошулинського та Маркіяна Лопачака нагородили медалями. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
Джерела
- Рулан Кошулинський — гість телеетерів / Повні версії / ВІДЕО
- РУСЛАН КОШУЛИНСЬКИЙ якого ви не знали / Інтерв'ю програмі «4есно» // ВІДЕО
- Інтерв'ю Руслана Кошулинського «Українській правді» 2012 року [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Кошулинський Руслан Володимирович. Досьє. [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Опис політика від громадського руху Чесно [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Руслан Кошулинський на ДивисьiNFO [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- 5 фактів про Руслана Кошулинського [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Кошулинський Руслан [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Довідка [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Досьє [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Руслан Кошулинський — кандидат у Президенти України від націоналістів [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Кошулинський: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019 [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- приватна сторінка Руслана Кошулинського у соцмережі «Facebook»
- публічна сторінка Руслана Кошулинського у соцмережі «Facebook»
- Руслан Кошулинський у соцмережі «Instagram»
- Руслан Кошулинський у соцмережі «Твіттер»
- офіційний канал Руслана Кошулинського на YouTube
- Народились 9 вересня
- Народились 1969
- Випускники Західноукраїнського національного університету
- Головні сержанти
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Кандидати в президенти України (2019)
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Політики України
- Заступники Голів Верховної Ради України
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени ВО «Свобода»
- Українські націоналісти
- Уродженці Львова
- Учасники Євромайдану
- Сержанти
- Помічники народних депутатів України
- Волонтери АТО
- Випускники юридичного факультету Західноукраїнського національного університету