Кор ван дер Гарт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кор ван дер Гарт у 1968 році | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 25 січня 1928 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Амстердам, Нідерланди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 13 грудня 2006 (78 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Амстердам, Нідерланди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Нідерланди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кор ван дер Гарт (нід. Cor van der Hart; нар. 25 січня 1928, Амстердам — 13 грудня 2006, Амстердам) — нідерландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Стояв у витоків впровадження професійного футболу у Нідерландах.
Виступав за клуби «Аякс», «Лілль» та «Фортуна 54», а також національну збірну Нідерландів.
Клубна кар'єра
Ван дер Гарт народився в Амстердамі, і намагався вступити у футбольну академію місцевого клубу «Аякс». Він відвідав спеціальний день молодих талантів, який проходив у клубі, і з 300 гравців до академії було обрано лише двох — Ван дер Гарта та Рінуса Міхелса[1]. В 1947 році Кор дебютував у основній команді клубу і в тому ж році виграв титул чемпіона Нідерландів[1]. Загалом провів в рідному клубі чотири сезони, взявши участь у 55 матчах чемпіонату.
1950 року ван дер Гарт одним з перших нідерландських гравців відправився за кордон, для того аби стати професійним футболістом[2], перейшовши у французький «Лілль», де вже існувала професіональна ліга[1][2]. Відіграв за команду з Лілля наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лілля», був основним гравцем захисту команди і виграв з клубом чемпіонат і Кубок Франції.
Ван дер Харт був одним із гравців, що взяв участь у благодійному матчі між збірними Франції та Нідерландів[de][1], що пройшов 12 березня 1953 року на стадіоні «Парк де Пренс» у Парижі та був зіграний на честь жертв повені Північного моря 1953 року, яка відбулася за кілька тижнів до матчу[3]. Футбольна федерація Нідерландів, яка все ще не хотіла впроваджувати професіональний футбол забороняла грати за збірну усім неаматорам, але внаслідок особистого втручання принца Бернарда професійні нідерландські гравці таки отримали право зіграти у благодійному матчі[2]. 8 000 голландських фанатів поїхали до Парижа, щоб подивитись матч і побачили як їх команда перемогла міцну французьку команду 2:1. Гравці показали аудиторії наскільки краще гравці можуть грати, коли вони фокусуються на спорті професійно[2] і вже через 17 місяців відбувся перший професійний матч у Нідерландах[2].
Коли професійний футбол з'явився і у Нідерландах, ван дер Гарт повернувся до своєї рідної країни, щоб грати за «Фортуну 54», яка в ті роки була однією з найкращих команд у країні[1]. З цією командою він виграв Кубок Нідерландів у 1957[1] і 1964 роках, відігравши загалом за команду 12 сезонів. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Фортуна» (Сіттард) у 1966 році.
Виступи за збірну
13 березня 1955 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів у матчі проти Данії (1:1)[4]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 2 голи і був капітаном у 26 з цих матчів.
Один з найбільш пам'ятних міжнародних матчів, в яких він брав участь, — це перемога 2:1 над чемпіонами світу збірною ФРН в 1956 році. Він зіграв свій останній міжнародний матч 30 квітня 1961 року проти Угорщини (0:3)[5].
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1966 року, очоливши тренерський штаб клубу «Голланд Спорт»[nl][4], де працював до 1971 року, моменту об'єднання клубу з АДО в «Ден Гаг».
1971 року став головним тренером команди АЗ і тренував команду з Алкмара два роки.
З 1973 року був асистентом Франтішека Фадргонца у національній збірній Нідерландів[1], а після його звільнення залишився на посаді і був помічником Рінуса Міхелса під час чемпіонату світу 1974 року[1][4], коли збірна Нідерландів стала фіналісткою змагань, програвши ФРН.
Згодом протягом 1974—1976 років очолював тренерський штаб бельгійського клубу «Стандард» (Льєж), з яким виграв дебютний розіграш Кубка бельгійської ліги у 1975 році, після чого тренував «Фортуну» (Сіттард), в якій колись виступав і як гравець.
1977 року повернувся до роботи з АЗ, з яким 1978 року виграв Кубок Нідерландів.
З 1979 року він тренував американський «Форт-Лодердейл Страйкерс», який підписав перуанську легенду Теофіло Кубільяса та німецького нападника Герда Мюллера. Ці зірки під керівництвом ван дер Гарта допомогли дістатися «Страйкерс» до Соккер Боула, фінального матчу[en] за звання чемпіона Північноамериканської футбольної ліги (NASL), в 1980 році, де вони програли «Нью-Йорк Космос» (0:3). Після цього повернувся на батьківщину, де працював з клубами МВВ, «АДО Ден Гаг» та «Волендам».
З сезону 1984/85 він був одним із трьох помічників тренера «Аякса» Ада де Моса разом із Антуаном Коном і Тонні Брейнс Слотом. Це тріо ненадовго очолювало «Аякс» в травні і червні 1985 року після відставки де Моса 6 травня 1985 року, втім з призначенням Йогана Кройфа повернулись на посаду асистента. Згодом у 1987—1988 роках очолював «Телстар»[6].
Останнім місцем тренерської роботи був турецький клуб «Сариєр», головним тренером команди якого Кор ван дер Гарт був з 1989 по 1990 рік[1][7].
Помер 13 грудня 2006 року на 79-му році життя в Амстердамі. Наступного дня «Аякс» проводив матч Кубка УЄФА 2006/07 проти бельгійського «Зюлте-Варегема» (3:0) і вийшов на матч з траурними пов'язками[4]
Титули і досягнення
Як гравця
- Чемпіон Нідерландів (1):
- Чемпіон Франції (1):
- Володар Кубка Франції (1):
- Володар Кубка Нідерландів (2):
Як тренера
- Володар Кубка бельгійської ліги (1):
- Володар Кубка Нідерландів (1):
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к Cor van der Hart overleden [Архівовано 15 грудня 2006 у Wayback Machine.], nos.nl
- ↑ а б в г д Cor van der Hart en de Watersnood [Архівовано 26 листопада 2008 у Wayback Machine.], nu.nl
- ↑ Een sentimenteel feest van herkenning [Архівовано 5 лютого 2007 у Wayback Machine.], nos.nl
- ↑ а б в г Cor van der Hart overleden [Архівовано 5 лютого 2008 у Wayback Machine.], nu.nl
- ↑ Cor van der Hart interlands [Архівовано 27 січня 2007 у Wayback Machine.], voetbalstats.nl
- ↑ Teamfotos [Архівовано 6 січня 2011 у Wayback Machine.] auf der Website telstarfans.nl, gesichtet am 13. Oktober 2010
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
- Кор ван дер Гарт на сайті Eu-football.info (англ.)
- Кор ван дер Гарт на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
|
|
|
|
|
- Народились 25 січня
- Народились 1928
- Померли 13 грудня
- Померли 2006
- Нідерландські футболісти
- Нідерландські футбольні тренери
- Гравці збірної Нідерландів з футболу
- Футболісти «Аякса»
- Футболісти «Лілля»
- Футболісти «Фортуни» (Сіттард)
- Тренери ФК «АЗ»
- Тренери ФК «Стандард» (Льєж)
- Тренери ФК «Форт-Лодердейл Страйкерс»
- Тренери ФК МВВ
- Тренери ФК «Волендам»
- Тренери ФК «Телстар»
- Тренери ФК «Сариєр»
- Нідерландські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Франції
- Уродженці Амстердама
- Тренери ФК «Відад»