Коронник венесуельський | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Myiothlypis griseiceps (Sclater & Salvin, 1869) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Basileuterus griseiceps | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Коронник венесуельський[2] (Myiothlypis griseiceps) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Ендемік Венесуели. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження венесуельський коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[4][5]
Опис
Довжина птаха становить 14 см. Голова сіра, поцяткована численними білими, чорними і оливковими смужками і плямами. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла жовта. Дзьоб чорний, лапи тілесного кольору.
Поширення і екологія
Венесуельські коронники поширені в горах Кордильєра-де-Каріпе в штатах Монагас (Серро-Турумікіре і Серро-Негро в національному парку Ель-Гуачаро), Ансоатегі і на південному заході Сукре. Вони живуть в густому підліску тропічних дощових і хмарних лісів на висоті від 1200 до 2440 м над рівнем моря (найчастіше вони зустрічаються на висоті від 1400 до 2100 м над рівнем моря).
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою зникнення. Популяція венесуельських коронників нараховує 1600—7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Basileuterus griseiceps. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
Джерела
- Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6 S. 82, 214.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |