Silene flos-cuculi | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
Рід: | Смілка (Silene) |
Вид: | Silene flos-cuculi (S. flos-cuculi)
|
Біноміальна назва | |
Silene flos-cuculi (L.) Greuter & Burdet, 1982
|
Корона́рія зозу́ляча, зозу́лин цві́т, бузьків вогонь, яснове́ць, [1] (Lychnis flos-cuculi) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae).
Етимологія
Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «корона» (квітка рослини схожа на корону). Видова назва складається з двох латинських слів, лат. flos — «квітка», лат. cuculus — «зозуля»[2]..
На стеблі коронарії (у вузлах) є краплі рідини, схожої на піну (звідси назва рослини — «зозулячі сльози»). Якщо обережно здути рідину зі стебла, можна побачити на ньому маленьку зелену личинку пінявки — дрібної комахи, яка виділяє рідину і живе у ній. Запилюється коронарія зозуляча нічними метеликами і бджолами, які прилітають до неї за нектаром і пилком.
Опис
Багаторічна рослина, висотою 30—70 см. Стебла прямостійні, з рідкісними, короткими, доволі грубими волосками, липкі, угорі галузисті. Листки супротивні, нижні — видовжено-лопатеві, черешкові; верхні — вузьколінійні, безчерешкові. Квітки зібрані в нещільні суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 5. Віночок від рожевого до фіалково-червоного. Кожна пелюстка довжиною до 2,5 см, глибоко розсічена на 4 частки. Тичинок зазвичай 10. Плоди: зеленуваті, 5-клапанні, 8–13 мм завдовжки капсули.
Цвітіння відбувається протягом червня — серпня.[3][4]
Поширення
Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія); Азія (Росія) Введено: Північна Америка (Канада, США); Японія (Кюсю). Також культивується.
Населяє джерела, заболочені джерела, береги, вологі бережні луки, дорожні й польові канави, сінокоси.
Росте на вологих луках, на болотистих місцях поодиноко або групами по всій Україні.[3][4][5][6]
Охорона
В Україні вид перебуває під охороною — він занесений до переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської та Запорізької областей.[4][6][7][8].
Основним негативними факторами є антропогенне порушення місць зростання, рекреаційне навантаження, збір квітів населенням.[4][8]
Коронарія зозуляча як елемент біорізноманіття охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, Дніпровсько-Орільському і Українському степовому природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця» та ряді інших природно-заповідних об'єктів України.[5][9]
Практичне значення
Чудова декоративна рослина. На луках часто росте великими ділянками, які справляють сильне враження під час масового цвітіння.
Галерея
Примітки
- ↑ Желехівський Є.І.; Недільський С. (1886). Малорусько-німецький словник.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 2 изд. — 548 с. (с. 77)
- ↑ а б в г Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 41, 43). — ISBN 966-375-018-9
- ↑ а б Екофлора України. / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2002. — Т. 3 / Федорчук М. М., Дідух Я. П., та ін. — 496 с. (с. 322—323)
- ↑ а б Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012. — Видання друге. — 296 с. (с. 86 ). — ISBN 966-551-166-1
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укл. : Т. Л. Андрієнко, М. М. Перегрим. — К. : Альтерпрес, 2012. — 148 с.
- ↑ а б Червона книга Дніпропетровської області (Рослинний світ) / Авт.-укл. Б. О. Барановський, В. В. Тарасов; відп. ред. А. П. Травлєєв. — Дніпропетровськ, 2010. — 498 с. (с. 267)
- ↑ Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье: Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 19)
Джерела
- Екофлора України. / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2002. — Т. 3 / Федорчук М. М., Дідух Я. П. та ін. — 496 с. (с. 322—323). — ISBN 966-7938-76-X
- Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н„ Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 2 изд. — 548 с. (с. 77). — ISBN 966-7459-18-7
- Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укл. : Т. Л. Андрієнко, М. М. Перегрим. — К. : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0 * Флора Восточной Европы / Отв. ред. А. А. Цвелев. — Л. : Наука, 2004. — Т. 11. — 536 с. (с. 209—210). — ISBN 5-87317-160-2
- Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6 / Ред. Б. К. Шишкин. — 956 с. (с. 700)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1952. — Т. 4 / Ред. : М. І. Котов. — 692 с. (с. 573)
- Коронарія зозуляча // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 215. — ISBN 5-88500-055-7.
Посилання
- Коронарія зозуляча, Зозулин цвіт. CORONARIA FLOS-CUCULI (L.) A. BR. [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)