Корнелія Баргманн
англ. Cornelia Bargmann
Народилася	1 січня 1961(1961-01-01) (64 роки)  Вірджинія, США
Країна	США
Діяльність	біолог, нейронауковиця, нейробіолог
Галузь	біохімія
Alma mater	Університет Джорджії і Массачусетський технологічний інститут (1987)
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Robert Weinbergd і Роберт Горвіц
Знання мов	англійська
Заклад	Каліфорнійський університет у Сан-Франциско, Рокфеллерівський університет[1] і Howard Hughes Medical Instituted[2]
Членство	Національна академія наук США[3] і Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з	Річард Ексел
Нагороди	Премія за прорив у науках про життя (2013) премія Кавлі з нейронаукиd (2012) Hodgkin-Huxley-Katz Prize Lectured (2012) Perl-UNC Prized (2010) W. Alden Spencer Awardd (1997) Richard Lounsbery Awardd (2009) Член Американської академії мистецтв і наук EMBO Membershipd
Медіафайли у Вікісховищі

Корнелія Баргманн (1 січня 1961(1961-01-01) , Вірджинія )(англ. Cornelia Isabella "Cori" Bargmann) — американська вчена у галузі нейронаук. Її праці в основному присвячені нейробіології і біохімії. Разом з Вільямом Ньюсома очолює робочу групу проекту BRAIN Initiative^[en][4][5]. Відома своїми дослідженнями з Caenorhabditis elegans як модельний організм.

Закінчила Університет Джорджії (бакалавр біохімії, 1981). Ступінь доктора філософії отримала в Массачусетському технологічному інституті в 1987 році, де займалася в лабораторії Роберта Вайнберга^[en][6]. У MIT ж потім до 1991 року була постдоком у Роберта Горвіца. Того року почала працювати у штаті Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, де заснувала власну лабораторію і працювала до 2004 року^[7]. З 2004 року працює в Рокфеллеровському університеті, де очолила лабораторію і іменний професор (Torsten N. Wiesel Professor)^[8]. Також дослідниця Медичного інституту Говарда Г'юза.

Здобула популярність як дослідниця нюху Caenorhabditis elegans на молекулярному рівні^[9]. Також проводила дослідження на ролі Ras у канцерогенезі^[10]..

Член редколегій Cell та Genes & Development, раніше Current Biology.

• 1990–1995: Lucille P. Markey Award^[11]
• 1992–1995: Searle Scholar Award^[en][11]
• 1997: Takasago Award ^[12]
• 1997: W. Alden Spencer Award^{[en] [12]}
• 2000: Charles Judson Herrick Award^[12]
• 2002: Член Американської академії мистецтв і наук^[13]
• 2003: Член Американської академії наук
• 2004: Dargut and Milena Kemali International Prize for Research in the Field of Basic and Clinical Neurosciences^[12]
• 2009: Премія Річарда Лаунсбері^[en] НАН США та АН Франції (2009)
• 2010: Нейронаучна премія Перла−UNC^[en]
• 2012: Премія Кавлі
• 2012: Член Американського філософського товариства
• 2012: Dart/NYU Biotechnology Achievement Award^[14]
• 2013: Премія за прорив у науках про життя
• 2015: Медаль Бенджаміна Франкліна
• 2016: Почесний доктор Оксфорда
• член Американської асоціації сприяння розвитку науки
• член Європейської організації молекулярної біології
• член Норвезької академії наук

• Shen, Kang; Bargmann, Cornelia I. (7 березня 2003). The immunoglobin superfamily protein SYG-1 determines the location of specific synapses in C. Elegans. Cell. 112 (5): 619—630. doi:10.1016/S0092-8674(03)00113-2. PMID 12628183. ^[15][16]
• de Bono, Mario; Bargmann, Cornelia I. (4 вересня 1998). Natural variation in a neuropeptide Y receptor homolog modifies social behavior and food response in C. Elegans. Cell. 94 (5): 679—689. doi:10.1016/S0092-8674(00)81609-8. PMID 9741632.
• Troemel, E.R., Kimmel, B.E., and Bargmann, C.I. (1997). Reprogramming chemotaxis responses: sensory neurons define olfactory preferences in C. elegans. Cell 91, 161-169.
• Zhang, Y., Lu, H., and Bargmann, C.I. (2005). Pathogenic bacteria induce aversive olfactory learning in Caenorhabditis elegans. Nature 438, 179-184.
• Chalasani, S.H., Chronis, N., Tsunozaki, M., Gray, J.M., Ramot, D., Goodman, M.B., and Bargmann, C.I. (2007). Dissecting a circuit for olfactory behaviour in Caenorhabditis elegans. Nature 450, 63-70.
• Chalasani, S.H., Kato, S., Albrecht, D.R., Nakagawa, T., Abbott, L.F., and Bargmann, C.I. (2010). Neuropeptide feedback modifies odor-evoked dynamics in Caenorhabditis elegans. Nature Neuroscience 6, 615-621