Кончевич Тарас Григорович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 28 жовтня 1979 Щирець |
Смерть | 9 лютого 2015 (35 років) Логвинове |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Alma Mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
Псевдо | «Дантист» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | 2-га окрема бригада НГ (Україна) |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f4/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%A2.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0..jpg/220px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%A2.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0..jpg)
Тара́с Григо́рович Конче́вич (28 жовтня 1979 — 9 лютого 2015) — капітан медичної служби Міністерства внутрішніх справ України.
Життєвий шлях
Закінчив Львівський медичний університет імені Данила Галицького, працював головним лікарем Звенигородської лікарні. Займав активну життєву позицію, заступник голови Щирецької первинної організації партії «УДАР».
У вересні 2014 року добровольцем вирушив до зони бойових дій, лікар 7-го батальйону військової частини 3002 Національної гвардії України. Зазнав поранення, початком січня 2015-го поїхав на фронт вдруге.
9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тарас рушив на допомогу, потрапив під обстріл. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Дмитро Лагунов, Максим Овчарук.
Тіла загиблих кілька разів намагались вивезти з-під обстрілу. Лише 21 лютого вдалось домовитися з терористами про обмін.
Без Тараса лишились батьки, дружина, син і донька.
Похований у Львові 25 лютого 2015-го, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 13 лютого 2016 року у Щирці відкрито та освячено меморіальну дошку на будинку, де народився та проживав Тарас Кончевич
- Почесний громадянин Пустомитівського району (2015; посмертно)[2]
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 23 червня відбулося засідання сорок третьої чергової сесії Пустомитівської районної ради шостого демократичного скликання[недоступне посилання]
Джерела
- Кончевич Тарас Григорович [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 28 жовтня
- Народились 1979
- Померли 9 лютого
- Померли 2015
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Щирця
- Випускники Львівського медичного університету
- Національні гвардійці України
- Померли в Бахмутському районі
- Почесні громадяни Пустомитівського району