село Концеба | |
---|---|
Церква Успіння Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Тер. громада | Савранська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51120210140067052 |
Облікова картка | Концеба |
Основні дані | |
Засноване | 1759 |
Населення | 2229 |
Площа | 7,75 км² |
Густота населення | 287,61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66211 |
Телефонний код | +380 4865 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°07′05″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.11806° пн. ш. 29.94444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
95[1] м |
Водойми | р. Савранка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66211, Одеська обл., Подільський р-н, с. Концеба, вул. Весняна, 202[2] |
Сільський голова | Тітієвський Олександр Миколайович[2] |
Карта | |
Мапа | |
|
Конце́ба — село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області в Україні. Населення становить 2229 осіб.
Історія
Південіше села, на правому березі річки Саврань знайдено поселення ранньоскіфського часу (VI—V століття до Р. Х.) та черняхівської культури (II—IV століття від Р. Х.).[3]
Село вперше згадується в історичних джерелах у другій половині XVIII століття.
Першим архівним документом про село є «Метрическая книга Свято-Успенской церкви» за 1774—1817 роки, що зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Києві.
У XVIII столітті село було поділене на дві частини і мало дві церкви: Успіння Пресвятої Богородиці, побудовану 1708 року, та Різдвяно-Богородицьку, побудовану 1764 року.[4]
За указом імператора Павла від 31 січня 1798 року с. Концеба у складі Савранського маєтку було подароване графу Івану Петровичу Салтикову у довічне спадкове володіння. Незабаром граф продав свій маєток родині Жевуських. 1831 року через участь графа у польському повстанні село було конфісковане.
Протягом 1836—1865 років село належало до військових поселень.[3]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 155 жителів села[5].
У 1960-ті 1980-ті є середня та восьмирічна школи, Будинок культури, клуб, бібліотека. Діяла лікарня на 25 ліжок, два поштових відділення, шевська майстерня. Господарство обслуговує ветеринарний пункт. Із допоміжних підприємств є млин, олійня, ремонтна майстерня, лісопильня.
Колишній орган місцевого самоуправління — Концебівська сільська рада.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2558 осіб, з яких 1069 чоловіків та 1489 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2227 осіб.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,04 % |
російська | 1,66 % |
румунська | 0,99 % |
болгарська | 0,09 % |
білоруська | 0,04 % |
вірменська | 0,04 % |
німецька | 0,04 % |
Відомі люди
Народилися:
- Гербинський Павло Якович (1914—1955) — радянський військовий льотчик та льотчик-випробовувач.
- Савельєв Олег Єфремович — 1-й секретар Балтського райкому КПУ, голова Балтської районної ради Одеської області. Народний депутат України 1-го скликання.
Галерея
-
Вулицями села
-
Хрест біля Вдовинної криниці
-
Вдовинна криниця
Див. також
Примітки
- ↑ Прогноз погоди в селі Концеба. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- ↑ а б Концебівська сільська рада. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область — Київ, 1969
- ↑ Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Каменец-Подольск, 1901. — С. 58. (рос.)
- ↑ Концеба. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
Джерела
- ЦДІА у м. Києві. — Ф. 224. — Оп.1. — Спр. 31.
- ЦДІА (Київ). — Ф. 224.— Оп.1. — Спр. 559.
- Konceba // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 323. (пол.)
- Білецька О. В. Савранщина. Нарис історії від стародавніх часів до початку XX ст. — Одеса, 2000. — С. 93.
- Концеба — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 300–301. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |