Континентальний кубок ІІХФ (англ. IIHF Continental Cup) — хокейний турнір для європейських клубних команд. Проводять під егідою Міжнародної федерації хокею із шайбою (ІІХФ).

Затверджений у 1994 році ІІХФ як клубний турнір під назвою «Кубок Федерації — ІІХФ» для команд, які посіли друге і третє місце у національних чемпіонатах. Починаючи з третього розіграшу (осінь 1997), турнір стали іменувати Континентальним кубком.

Турнір проводять для команд, які посіли у своїх національних чемпіонатах місця за переможцями. Беруть участь також і володарі золотих медалей, які з різних причин не можуть бути заявлені в розіграші Кубка європейських чемпіонів (Євроліги). Після скасування Євроліги у 2001—2004 Континентальний кубок був єдиним європейським офіційним турніром, в якому брали участь найсильніші клуби Європи.

Турнір проводять за чотирираундовою системою. На усіх етапах путівки в наступне коло отримували тільки переможці груп. Групи розподілялися відповідно до географічного положення команд-учасниць, стартовий раунд визначався за результатами країни, представленої в останньому чемпіонаті світу.

Сезон	Переможець	Друге місце	Третє місце	Місце проведення фіналу
1997	Кошиці	Айсберен Берлін	Ільвес Тампере	Тампере (Фінляндія)
1998	Амбрі-Піотта	Кошиці	Авангард Омск	Кошиці (Словаччина)
1999	Амбрі-Піотта	Айсберен Берлін	АК Барс Казань	Берлін (Німеччина)
2000—01	ЦСК Лайонс	Лондон Найтс	Слован Братислава	Цюрих (Швейцарія)
2001—02	ЦСК Лайонс	Мілан Вайперз	Зволен	Цюрих (Швейцарія)
2002—03	Йокеріт Гельсінкі	Локомотив Ярославль	Лугано	Лугано (Швейцарія) Мілан (Італія)
2003—04	Слован Братислава	Гомель	Лугано	Гомель (Білорусь)
2004—05	Зволен	Динамо М	Фегервар АВ19	Секешфегервар (Угорщина)
2005—06	Лада Тольятті	Рига 2000	ЦСК Лайонс	Секешфегервар (Угорщина)
2006—07	Юність Мінськ	Авангард Омск	Ільвес Тампере	Секешфегервар (Угорщина)
2007—08	Ак Барс Казань	Рига 2000	Торпедо Усть-Каменогорськ	Рига (Латвія)
2008—09	Мартін	Руан Дрегонз	Больцано	Руан (Франція)
2009—10	Ред Булл Зальцбург	Юність Мінськ	Шеффілд Стілерс	Гренобль (Франція)
2010—11	Юність Мінськ	Ред Булл Зальцбург	Сеннер'юск Айсхокей	Мінськ (Білорусь)
2011—12	Руан Дрегонз	Юність Мінськ	Донбас Донецьк	Руан (Франція)
2012—13	Донбас Донецьк	Металург Жлобин	Руан Дрегонз	Донецьк (Україна)
2013—14	Ставангер Ойлерс	Донбас Донецьк	Азіаго	Руан (Франція)
2014—15	Німан Гродно	Фіштаун Пінгвінс	Анже	Бремерхафен (Німеччина)
2015—16	Руан Дрегонз	Гернінг Блю-Фокс	ГКС Тихи	Руан (Франція)
2016—17	Ноттінгем Пантерс	Бейбарис Атирау	Оденсе Бульдогс	Ріттен (Італія)
2017—18	Юність Мінськ	Номад Астана	Шеффілд Стілерс	Мінськ (Білорусь)
2018—19	Арлан Кокшетау	Белфаст	ГКС Катовиці	Белфаст (Північна Ірландія)
2019—20	Сеннер'юск Айсхокей	Ноттінгем Пантерс	Німан Гродно	Войєнс (Данія)
2020—21	Скасовано у зв'язку з пандемією COVID-19
2021—22	Краковія	Сариарка Караганда	Ольборг Пайретс	Ольборг (Данія)
2022—23	Нітра	Анже	Кардіфф Девілс	Анже (Франція)
2023—24	Номад Астана	Гернінг Блю-Фокс	Кардіфф Девілс	Кардіфф (Уельс)
2024—25	Кардіфф Девілс	Гренобль Брюле-де-Луп	ГКС Катовиці	Кардіфф (Уельс)

#	Країна	Перемог	2 місце	3 місце
1	Словаччина	5	1	2
2	Білорусь	4	4	1
3	Швейцарія	4	–	3
4	Велика Британія	2	3	4
5	Франція	2	3	2
	Росія	2	3	2
7	Казахстан	2	3	1
8	Данія	1	2	3
9	Україна	1	1	1
10	Австрія	1	1	–
11	Польща	1	–	3
12	Фінляндія	1	–	2
13	Норвегія	1	–	–
14	Німеччина	–	3	–
15	Латвія	–	2	–
16	Італія	–	1	2
17	Угорщина	–	–	1

Турнір проводився у декілька етапів у групах. Переможці груп визначались не по круговій системі, а через плей-оф. Спочатку найсильніша за рейтингом команда групи зустрічалась із найслабшою, а друга із третьою, після чого переможці у грі між собою виявляли найкращий клуб групи.

Сезон	Переможець	Рахунок	Фіналіст	Місце
1995	Салават Юлаєв Уфа	4-1	ХК Пардубиці	Любляна, Словенія
1996	АС Мартіні Варезе	4-3	Металург Магнітогорськ	Тренчин, Словаччина

• Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

• Інформація на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)