| Констанца рум. Constanţa | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 44°10′ пн. ш. 28°38′ сх. д. / 44.167° пн. ш. 28.633° сх. д. | |||||
| Країна |
 Румунія | ||||
| Регіон |
 Констанца | ||||
| Адмінцентр |
Constanțad  | ||||
| Столиця для |
Констанца і Constanța Countyd | ||||
| Площа | 124,89 км² | ||||
| Населення |
263 707 осіб (1 грудня 2021) | ||||
| Висота НРМ |
25 ± 1 м | ||||
| Географічна зона |
Добруджа | ||||
| Міста-побратими | Александрія, Брест, Батумі, Гавана, Генуя, Ізмір, Йокогама, Кагул, Кальяо, Картахена, Мобіл, Логроньо, Одеса, Роттердам, Сантус, Стамбул, Сульмона, Тепебаші, Трапані, Турку, Салоніки, Шанхай, Форт-Лодердейл | ||||
| Телефонний код |
(402) 241 | ||||
| Часовий пояс |
UTC+2 і UTC+3 | ||||
| GeoNames | 8334667 | ||||
| OSM | r10169729 ·R | ||||
| Поштові індекси |
900003–900746 | ||||
| Міська влада | |||||
| mayor of Constanțad
|
Radu Ştefan Mazăre | ||||
| Вебсайт | primaria-constanta.ro/PrimariaConstanta/Default.aspx | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Констанца у Вікісховищі | |||||
Конста́нца (рум. ⓘ, болг. Кюстенджа, грец. Κωνστάντια, крим. Qöstence, тур. Köstence, осман. خوستينجي) — портове місто Румунії, на березі Чорного моря у Добруджі. Адміністративний центр жудця Констанца. Четверте за населенням місто Румунії.
Місто з прилеглим курортним районом міжнародного значення виділене у самостійну адміністративну одиницю.
Географія
Констанца є адміністративним центром однойменного жудця та четвертим за населенням містом Румунії.
Місто розташоване на узбережжі Чорного моря у Добруджі.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).[1]
| Клімат Констанци | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18 | 22 | 27 | 31 | 32 | 35 | 38 | 36 | 33 | 30 | 26 | 20 | 38 |
| Середній максимум, °C | 3 | 3 | 7 | 12 | 18 | 23 | 25 | 25 | 21 | 16 | 10 | 5 | 14 |
| Середня температура, °C | 1 | 1 | 5 | 10 | 15 | 20 | 22 | 21 | 18 | 13 | 7 | 3 | 11 |
| Середній мінімум, °C | −1 | −1 | 2 | 6 | 12 | 16 | 18 | 18 | 15 | 10 | 3 | 0 | 8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −18 | −15 | −12 | −5 | 1 | 6 | 7 | 5 | 5 | −4 | −12 | −12 | −18 |
| Норма опадів, мм | 30 | 30 | 20 | 20 | 30 | 40 | 30 | 20 | 20 | 30 | 40 | 40 | 410 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
На місці Констанци у VI ст. до н. е. іонійськими греками, вихідцями із Мілета, був заснований поліс Томи, або Томіс, який у 29 році до н. е. був завойований римлянами. Тут з кінця 8 до 17 рр. жив у вигнанні римський поет Овідій. Імператор Костянтин Великий (правив у 306—337) перейменував Томи у Константініану (Constantiniana). У 1413—1878 Констанца (Кюстендже) знаходилася під ярмом Османської імперії. З 1878 у складі Румунії.
Населення
Чисельність населення міста, станом на 2021 рік, налічує 263 707 мешканців[2].
Економіка
Констанца — транспортний вузол, має аеропорт. Трубопроводи з району Плоєшті. Вантажообіг порту 42 млн т (2009) — це другий порт Чорного моря; вивіз нафтопродуктів, цементу, зерна, деревини; ввезення машин, устаткування, апатитів. Великі елеватори, нафтосховища, склади. База морського рибальства. Основні галузі промисловості: харчова (борошномельна, хлібобулочна, м'ясна, маслоробна, рибоконсервна, винна, плодовоконсервна, кондитерська тощо) і машинобудівна (кораблеремонтні верфі, авторемонтні і механічні майстерні). Підприємства шерстяної, швейної, меблевої, будматеріалів і целюлозно-паперової промисловості. ТЕЦ (110 тис. кВт). Промислові підприємства концентруються на південному заході, поблизу залізничної станції і порту.
Архітектура
Місто розташоване на високому березі, має прямі широкі вулиці, добре озеленене. Після 1945 споруджені залізничний вокзал, театр, спортивний зал, реконструйовані головна магістраль і портова зона.
У Констанці збереглися залишки споруд (у тому числі торгові будівлі 2-3 ст. із мозаїчною підлогою) еллінізму і римських, візантійські базиліки 5-6 ст., фортець 5-6 ст., турецькі мечеті 18-19 ст.
Курорт, культура
Констанца — центр чорноморських курортів Румунії. На північ та південь від Констанци на 50-кілометровій смузі узбережжя побудовані курортні комплекси. Найбільші з них — кліматичні приморські та грязьові курорти Мамая і Ефорія. Довжина пляжу становить 13 кілометрів. Мамая, район Констанци, є найбільшим та найсучаснішим курортом на румунському узбережжі.
Також тут побудовані історичний музей та музей народного мистецтва.
Відомі уродженці
- Константин Александру (1953—2014) — румунський борець греко-римського стилю, дворазовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів світу, п'ятиразовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів Європи, срібний призер Олімпійських ігор.
- Каталин Ангел (нар. 1974) — румунський футболіст, нападник.
- Йон Драйка (нар. 1958) — румунський борець греко-римського стилю, чемпіон, дворазовий срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, триоразовий чемпіон, срібний та бронзовий призер чемпіонатів Європи, чемпіон Олімпійських ігор, чемпіон Універсіади.
- Александра Стан (нар. 1989) — румунська поп-співачка.
- Сімона Аманар (нар. 1979) — видатна румунська гімнастка, триразова олімпійська чемпіонка, срібна та триразова бронзова призерка Олімпійських ігор, шестиразова чемпіонка світу та Європи.
- Сімона Халеп (нар. 1991) — румунська тенісистка.
- Себастіан Стен (нар. 1982) — американський актор румунського походження, відомий за роллю Джеймса «Бакі» Барнса у фільмах та серіалах кіновсесвіту Марвел.
- Саїм Осман Карахан (нар. 1939 — пом. 2015) — турецький мовознавець, перекладач та письменник кримськотатарського походження.
Міста-побратими
Александрія, Єгипет (1972)[3]
Брест, Франція (1993)[4]
Батумі, Грузія (2011)[5]
Гавана, Куба (2001)[6]
Генуя, Італія (2005)[7]
Ізмір, Туреччина (1994)[8]
Йокогама, Японія (1977)[9]
Кагул, Молдова (2021)[10]
Кальяо, Перу (2010)[11]
Картахена, Колумбія (2005)[12]
Мобіл, США (2000)[13]
Логроньо, Іспанія (2006)[14]
Одеса, Україна (1991)[15]
Роттердам, Нідерланди (1998)[16]
Сантус, Бразилія (2004)[17]- Стамбул, Туреччина (2001)[18]
- Сульмона, Італія (1968)[19]
- Тепебаші[en], Туреччина (2015)[20]
- Трапані, Італія (1992)[21]
Турку, Фінляндія (1963)[22]
Салоніки, Греція (1988)[23]
Шанхай, Китай (2002)[24]- Форт-Лодердейл, США (2019)[25]
Примітки
- ↑ Клімат Констанци. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ România pop-stat.mashke.org (англ.)
- ↑ Orașe înfrățite. Alexandria, Republica Arabă Egipt (1972) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Brest, Republica Franceză (1993) (рум.)
- ↑ Cooperarea cu orașe înfrățite / partenere și cu alte orașe. Prioritățile municipiului Constanța în domeniul relațiilor externe pentru anul 2021 (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Havana, Cuba (2001) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Genova, Republica Italia (2005) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Izmir, Republica Turcia (1994) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Yokohama, Japonia (1977) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Cahul, Republica Moldova (2021) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Callao, Republica Peru (2010) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Cartagena de Indias, Republica Columbia (2005) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Mobile, Alabama, Statele Unite ale Americii (2000) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Logroño, Regatul Spaniei (2006) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Odesa, Ucraina (1991) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Rotterdam, Regatul Ţărilor de Jos (1998) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Santos, Republica Federativă a Braziliei (2004) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Istanbul, Republica Turcia (2001) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Sulmona, Republica Italia (1968) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Tepebaşi, Eskişehir, Republica Turcia (2015) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Trapani, Republica Italia (1992) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Turku, Republica Finlanda (1963) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Salonic, Grecia (1988) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Shanghai, Republica Populară Chineză (2002) (рум.)
- ↑ Orașe înfrățite. Fort Lauderdale, Florida, Statele Unite ale Americii (2019) (рум.)
Посилання
- Офіційний сайт (рум.)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
