| Конота панамська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець іржастої коноти (Кордильєра-де-Таламанка, Коста-Рика)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psarocolius montezuma (Lesson, 1830) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cassicus montezuma Gymnostinops montezuma Gymnostinops montezumae | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коно́та панамська[2] (Psarocolius montezuma) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.
Опис
.jpg)
Довжина самців становить 47,5-50 см, самиць 38-39 см, самці важать 520 г, самиці 230-245 г. Самці є удвічі важчими за самиць, що робить панамських конот одними з найбільш статево диморфних птахів світу[4]. Голова і груди у них чорні, решта тіла темно-каштанова, крила мають чорні кінчики, хввст жовтий (за винятком чорних центральних стернових пер). Під очима плями голої блакитної шкіри, під дзьоб рожеві шкіряні вирости, які у самиць є меншими. Райдужки карі, дзьоб чорний з оранжевим кінчиком. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, дзьоб у них світліший[5].
Поширення і екологія
Панамські коноти мешкають в Мексиці (на південь від південного Тамауліпаса), Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і плантаціях, на висоті до 800 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями. Живляться великими комахами, дрібними безхребетними, нектаром і плодами, зокрема бананами, плодами Cecropia, Bursera simaruba і Trophis racemosa. Під час негніздового періоду вони ведуть кочовий спосіб життя, спостерігалися сезонні міграції. Панамські коноти гніздяться колоніями, які зазвичай нараховують приблизно 30 гнізд, однак можуть нараховувати до 172 гнізд. В кожній колонії є домінантний самець, який парується з більшістю самиць після складних демонстраційних шлюбних поклонів, хоча інші самці також спірюються з самицями[6]. Гнізда мають мішечкоподібну форму, довжиною 60-180 см, самиці плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах висотою 30 м. В кладці 2 білих або охристих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius montezuma: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- ↑ Webster, Michael S. (1997). Extreme Sexual Size Dimorphism, Sexual Selection, and the Foraging Ecology of Montezuma Oropendolas. The Auk. 114 (4): 570—580. doi:10.2307/4089276. JSTOR 4089276.
- ↑ Price, J. Jordan; Earnshaw, Sarah M.; Webster, Michael S. (1 квітня 2006). Montezuma oropendolas modify a component of song constrained by body size during vocal contests. Animal Behaviour (англ.). 71 (4): 799—807. doi:10.1016/j.anbehav.2005.05.025. ISSN 0003-3472. S2CID 53179839.
- ↑ Webster, Michael S. (1 жовтня 1994). Female-defence polygyny in a Neotropical bird, the Montezuma oropendola. Animal Behaviour (англ.). 48 (4): 779—794. doi:10.1006/anbe.1994.1302. ISSN 0003-3472. S2CID 53178647.
Джерела
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
Посилання
- Skutch, Alexander F. (1954). Montezuma oropendola (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 287—304.
- Поштові марки із зображенням панамської коноти (bird-stamps.org)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |