| Кононов Володимир Петрович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 14 жовтня 1974 (50 років) Гірське, Первомайська міська рада, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | військовий |
| Alma mater | Донбаський державний педагогічний університет |
| Учасник | бої за Мар'їнку і Війна на сході України |
| Посада | Minister of Defence of the Donetsk People's Republicd |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Нагороди |      |
Кононов Володимир Петрович, псевдо — Царь (нар. 14 жовтня 1974, Гірське. Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР) — український колабораціоніст з Росією, бойовик терористичної організації Донецька народна республіка[1], де має звання генерал-лейтенанта та «Герой ДНР» (2014). Активний учасник створення незаконних збройних формувань та військових дій проти сил АТО на сході України.
Один з восьми представників самопроголошених республік, до котрих були застосовані санкції ЄС і Канади[⇨].
Життєпис
Володимир Петрович Кононов народився 14 жовтня 1974 р. у м. Гірське, тоді — Ворошиловградської області УРСР.
У 1995 р. закінчив Слов'янський авіаційний коледж цивільної авіації, у 1999 р. — Слов'янський державний педагогічний інститут.
Професійно займався спортивною і педагогічною діяльністю, працював тренером у Федерації дзюдо Донецької області. Має тренерський стаж по дзюдо 20 років. Пройшов спеціальну підготовку для вищого командного складу.
13 квітня 2014 р. пішов добровільно у так зване «народне ополчення Донбасу», керував блокпостом сепаратистів у Слов'янську. Брав активну участь у створенні збройних формувань терористичної організації «Донецька народна республіка»[2]. Командував диверсійно-розвідувальною групою. Був командиром підрозділу в боях за Слов'янськ, Шахтарськ, Іловайськ, Моспине.
Військове звання на серпень 2014 р. — підполковник ДНР.
Після відставки Ігоря Стрєлкова виконував обов'язки міністра оборони ДНР. З 14 серпня 2014 р. — міністр оборони ДНР[3][4].
Одружений, є дитина[2].
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» № 001. Звання присвоєне Указом Голови Донецької Народної Республіки № 1 від 3 жовтня 2014 р.[5]
Санкції
У 2014 році владою Канади на Кононова накладено економічні санкції із забороною в'їзду до країни[6][7]. Європейський Союз також включив Кононова до списку осіб з обмеженнями[8].
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року, включений під № 271 до списку фізичних осіб, котрі потрапили під санкції з боку України[9].
Рішенням РНБО від 2 травня 2018 року, включений під № 231 в санкційний список фізичних осіб, до котрих застосовуються санкції, із забороною виведення капіталу за межі України на три роки[10].
Примітки
- ↑ Ukraine crisis: Rebel military chief Strelkov 'quits'. BBC. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ а б Є ДОСЬЄ! Кононов Володимир Петрович. ЄДНІСТЬ (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ NATO. Кононов Владимир Петрович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ Сергій Горбатенко (16 грудня 2020). Может ли 1-й российский армейский корпус стать народной милицией в Украине?. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021. (рос.)
- ↑ Кононов Владимир Петрович. mypomnim.ru. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ В санкційному списку Канади – депутати Держдуми РФ та сепаратисти. Європейська правда. 20 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Donetsk People's Republic appoints new defense minister to replace Strelkov. Kyiv Post. Interfax-Ukraine. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ Нові санкції Євросоюзу проти Росії набули чинності. Інтерфакс. 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Україна нарешті ввела санкції проти Росії. Повний список прізвищ та компаній. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
- ↑ Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (PDF). https://www.rnbo.gov.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
Посилання
- Глен Кейтс (17 серпня 2014). Хто є хто серед лідерів угруповань «ДНР» і «ЛНР». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 4 травня 2021.
- У "ДНР" заявили про замах на "міністра оборони". Лівий берег. 1 лютого 2018. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 4 травня 2021.
- Ірина Сітнікова (17 березня 2021). Фігурант нових записів «Медведчука-Суркова» Грицак пояснив, чому контактував з так званим міністром «ДНР» у 2014 році. Hromadske.ua. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 14 жовтня
- Народились 1974
- Уродженці Луганської області
- Випускники Донбаського державного педагогічного університету
- Нагороджені медаллю «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Герої Донецької Народної Республіки
- Кавалери ордена Дружби (Південна Осетія)
- Нагороджені медаллю «За ратну доблесть»
- Персоналії:Донецька народна республіка
- Українські колаборанти з Росією (з 2014)
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Відмічені в українофобії
- Військовики 1-го армійського корпусу (РФ)