Конвой SC 48

Дата:	14-18 жовтня 1941
Місце:	Західні підходи, Атлантичний океан
Результат:	перемога німецьких ВМС;; конвой втратив 11 суден і кораблів

Конвой SC 48; Convoy SC 48
	Битва за Атлантику
	Американський ескадрений міноносець типу «Глівз» «Карні», який узяв участь у захисті кораблів конвоюАмериканський ескадрений міноносець типу «Глівз» «Карні», який узяв участь у захисті кораблів конвою
Дата:	14-18 жовтня 1941
Місце:	Західні підходи, Атлантичний океан
Результат:	перемога німецьких ВМС;; конвой втратив 11 суден і кораблів
Сторони
Союзники:; Велика Британія; Канада	Країни Осі:; Третій Рейх
Командувачі
Х. М. Сандерс; Джо Бейкер-Крессвелл	Карл Турманн; Гюнтер Крех; Гайнц-Отто Шульце
Військові сили
18 кораблів ескорту; 52 транспортних судна	«Вовча зграя» «Мордбреннер»:; 8 U-Boot
Втрати
9 суден потоплено (68 259 тонн); 2 військових кораблі затоплені; 1 військовий корабель пошкоджено	1 U-Boot пошкоджено

Конвой SC 48 (англ. Convoy SC 48) — конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 52 одиниць, який у супроводженні кораблів ескорту прямував від канадського Сіднея до Ліверпуля.

Історія конвою

5 жовтня 1941 року конвой SC 48, що формувався в Канаді з 52 суден, які перевозили військові матеріали, відплив із Сіднея до Ліверпуля. Командиром транспортного конвою був командор Х. М. Сандерс на судні Castalia.

Ескортна група канадських бойових кораблів складалася з есмінця типу «Таун» «Коламбія» і семи корветів класу «Флавер»: «Ветасківін», «Ростерн», «Баддек», «Кемроуз», «Шедіак», «Гладіолус» і «Мімоза» Вільних французьких військово-морських сил.

Цим силам протистояла патрульна лінія «Мордбреннер» з восьми німецьких підводних човнів, що розгорталася у протиконвойну лінію на південь від Ісландії поблизу точки зустрічі посеред океану. Німці знали, що саме в цьому регіоні Північної Атлантики здійснюється передача конвойних функцій від океанського ескорту бойовим кораблям Командування Західних підходів.

Союзна розвідка дізналася про присутність вовчої зграї «Мордбреннер» і почала вживати заходи введення противника в оману, намагаючись відволікти субмарини Деніца від конвою, але розвідка «Ультра» через технічні негаразди не змогла посприяти цьому; а в ніч з 14 на 15 жовтня транспорти помітив U-553.

Через важку погоду 11 суден, зокрема судно командира конвою SC 48, відстали від головних сил. «Колумбія» та два корвети «Кемроуз» і «Ростерн», вийшли на їхні пошуки. Третій корвет, «Шедіак», також був віднесений штормом і мав проблеми з радіозв'язком. За станом на 14 жовтня ескортні сили SC 48 залишися лишень з чотирьох корветів; «Ветасківін», «Баддек», «Гладіолус» і «Мімоза».

Атаки

Вранці 15 жовтня капітан-лейтенант Турманн з U-553 повідомив про свій контакт Командування підводних човнів (BdU) і отримав наказ стежити, в той час як інші підводні човни зосередяться для атаки. Однак Турманн вирішив не гаяти час та атакувати тієї ночі; в результаті чого йому вдалося потопити два судна, Silvercedar і Ila.

15 жовтня «Енігма» вступила до справи, і Командування Західних підходів зрозуміло, що німці готують масштабну атаку на їхній конвой; для посилення SC 48 із довколишніх конвоїв було перекинуто кілька ескортних кораблів. Спочатку прибула група американських есмінців (DesRon 13), яка полишила конвой ON 24; два есмінці британського Королівського флоту («Хайлендер» і «Бродвотер») з TC 14; два корвети британського Королівського флоту («Абелія» і «Вероніка») з ON 25, і корвет Королівського флоту Канади («Піктоу») з Ісландії.

Пізніше, 15 жовтня, «Колумбія» знову повернулася до основних сил, але до U-553 приєдналися ще два човни: U-558 і U-568. U-558, несподівано наразився на судно Vancouver Island, що пливло самостійно — і затопив його, загинули всі 73 члени екіпажу та 32 пасажири. Перед настанням ночі також прибув U-568, і три човни підготувалися до скоординованої атаки.

З настанням темряви в ніч з 15 на 16 жовтня підводні човни знову атакували. U-568 атакував і потопив Empire Heron, «Гладіолус» контратакував, і атака U-568 була відбита. Потім «Гладіолус» відокремився, щоб забрати вцілілих, але ніколи більше не повернувся до конвою. Корвет загинув з усім екіпажем та тими, кого ймовірно встигнув врятувати — вважається, що британський корабель був затоплений U-568.

Спроби конвою маневром збити противника з пантелику не дали результату. Німецька вовча зграя продовжувала переслідування. У другій половині дня 16 жовтня прибуло перше підкріплення, американська група DesRon 13: есмінці USS «Декатур», «Карні» та «Лівермор» на чолі з «Планкетт». Пізніше до них приєднався п'ятий есмінець «Ґрір» у супроводі канадського корвета «Піктоу».

До ночі 16 жовтня BdU зібрало десять підводних човнів для атаки: три човни зграї «Мордбреннер» і сім інших човнів: U-101, U-109, U-208, U-374, U-432, U-502 і U-573.

Протягом ночі з 16 на 17 жовтня «зграя» атакувала, різкими маневрами наближаючись до транспортного судна, торпедною або артилерійською атакою завдавала удар і тікала в сторону. U-553 затопив Bold Venture близько 20:00. U-558 затопив WC Teagle приблизно через годину. Erviken і Rym атакували й затопили, коли вони зупинилися, щоб забрати вцілілих з потоплених суден. U-432 потопив Evros і Barfonn незадовго до півночі.

Одразу після півночі «Карні» зупинився, щоб уникнути зіткнення з корветом, і був торпедований U-568. Американський есмінець зазнав серйозних пошкоджень, 11 людей загинуло й ще 22 були поранені, але зусиллями екіпажу корабель врятували. У супроводжені «Декатура» і «Ґріра» його відправили в Ісландію.

Вранці 17 жовтня прибуло більше військових кораблів: «Хайлендер» і «Бродвотер» з TC 14 і «Абелія» і «Вероніка» з ON 25. Завдяки цьому підкріпленню подальші атаки були відбиті, але «зграя» залишалася в контакті, чекаючи наступної можливості.

На світанку 17 жовтня до конвою приєднався ескорт Командування Західних підходів, що складався з чотирьох есмінців («Бульдог», «Амазон», «Річмонд» і «Джорджтаун») і одного корвета («Хартсиз») з двома траулерами і рятувальним судном.

Німецька «вовча зграя» все ще переслідувала конвой, але всі подальші атаки були зірвані кораблями ескорту. «Вероніка» провела рішучу атаку на контакт і заявила про знищений човен, але насправді жодної втрати підводного човна противника не було підтверджено. Літаючий човен «Каталіна» також завдав удару по U-558, який був пошкоджений, але продовжував перебувати у складі групи, поки атака не була скасована.

У ніч з 17 на 18 жовтня німці спробували атакувати знову; всі атаки були відбиті, але U-101 обстріляв «Бродвотер», завдавши йому смертельного ураження; есмінець залишався на плаву ще 12 годин, але врешті-решт його довелося покинути й затопити.

18 жовтня BdU наказав припинити атаку. «Мордбреннер», який так і не сформувався повністю, був розпущений, а решта човнів відправлено на захід, щоб сформувати нову лінію патрулювання поблизу канадського узбережжя. Решта човнів були переміщені на схід, щоб сформувати нову лінію патрулювання, «Райссвольф», на південний схід від Гренландії.

22 жовтня 1941 року 31 судно конвою SC 48 прибуло до Ліверпуля. 11 суден, що відстали через різні обставини, були зібрані «Кемроузом» і «Ростерном». Під керівництвом коммодора Сандерса на «Касталії» та лише з двома корветами в ролі супроводу ця група змогла завершити перехід океаном без втрат, прибувши до Великої Британії тільки через 10 днів після прибуття основної частини.

Кораблі та судна конвою SC 48^[1]

Транспортні судна

Позначення

Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ

Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки ПЧ

Назва	Прапор	Тоннаж (GRT)	Прим.
Anna (1919)	Грецьке королівство	5 173
Barfonn (1931)	Норвегія	9 739	17 жовтня потоплений U-432^[2]
Bold Venture (1920)	Панама	3 222	17 жовтня потоплено U-432^[3]
Borgholm (1922)	Норвегія	1 557
Capsa (1931)	Велика Британія	8 229	до Скапа-Флоу
Castalia (1906)	Велика Британія	6 601
Clan Ranald (1917)	Велика Британія	5 447
Dalcroy (1930)	Велика Британія	4 558
Danae II (1936)	Велика Британія	2 660
Defender (1915)	Велика Британія	8 258
Empire Antelope (1919)	Велика Британія	4 945
Empire Gull (1919)	Велика Британія	6 408
Empire Heron (1920)	Велика Британія	6 023	16 жовтня потоплено U-568^[4]
Empire Moon (1941)	Велика Британія	7 472	КАТ судно
Empire Moonbeam (1941)	Велика Британія	6 849
Erviken (1921)	Норвегія	6 595	17 жовтня потоплено U-558^[5]
Euthalia (1918)	Грецьке королівство	3 553
Evita (1927)	Норвегія	6 346
Evros (1918)	Грецьке королівство	5 283	17 жовтня потоплено U-432^[6]
Facto (1921)	Норвегія	1 522
Fairwater (1928)	Велика Британія	4 108
Frances Dawson (1923)	Велика Британія	3 724
Granfoss (1913)	Норвегія	1 461
Grodno (1919)	Велика Британія	2 458
Gudmundrå (1919)	Швеція	2 458	17 жовтня у протоці Бель-Айл повернулося назад через проблеми з двигуном
Ila (1939)	Норвегія	1 583	15 жовтня потоплено U-553^[7]
Inger Lise (1939)	Норвегія	1 582
Kingsborough (1928)	Велика Британія	3 368
Knud	Велика Британія	1 944
Lornaston (1925)	Велика Британія	4 934
Manaquí (1921)	Велика Британія	2 802
Manchester Spinner (1918)	Велика Британія	4 767
Marietta E (1940)	Велика Британія	7 628
Mathilda (1920)	Норвегія	3 650
Mauritz (1916)	Швеція	1 480
Mount Taurus (1920)	Грецьке королівство	6 696
Peder Bogen (1925)	Велика Британія	9 741
Peterton (1919)	Велика Британія	5 221
Philip T. Dodge (1910)	Велика Британія	5 047
Rosenborg (1914)	Велика Британія	1 997
Rossum (1928)	Нідерланди	2 118
Rym (1919)	Норвегія	1 369	17 жовтня потоплено U-558^[8]
Saltersgate (1924)	Велика Британія	3 940
San Gaspar (1921)	Велика Британія	12 910
Scottish Heather (1928)	Велика Британія	7 087
Seapool (1940)	Велика Британія	4 820
Silvercedar (1924)	Велика Британія	4 354	15 жовтня потоплено U-553^[9]
Silverelm (1924)	Велика Британія	4 351
Spar (1924)	Нідерланди	3 616
Star (1922)	Норвегія	1 531
Vassilios A. Polemis (1907)	Грецьке королівство	3 429
W. C. Teagle (1924)	Велика Британія	9 552	17 жовтня потоплений U-558^[10]
Welsh Trader (1938)	Велика Британія	4 974

Кораблі ескорту

*Кораблі ескорту*
Назва	Прапор	Тип корабля	Прим.
«Абелія»	Військово-морські сили Великої Британії	корвет типу «Флавер»	16-20 жовтня
«Амазон»	Військово-морські сили Великої Британії	ескадрений міноносець типу «Амазон»	17-21 жовтня
HMS/HMT Angle (FY201)	Військово-морські сили Великої Британії	протичовновий траулер	17-22 жовтня
«Баддек»	Військово-морські сили Канади	корвет типу «Флавер»	5-17 жовтня
«Бродвотер»	Військово-морські сили Великої Британії	ескадрений міноносець типу «Таун»	16-18 жовтня; 18 жовтня потоплений U-101^[11]
«Бульдог»	Військово-морські сили Великої Британії	ескадрений міноносець типу «B»	17-21 жовтня
«Кемроуз»	Військово-морські сили Канади	корвет типу «Флавер»	9-17 жовтня
HMS Cape Warwick (FY167)	Військово-морські сили Великої Британії	протичовновий траулер	17-22 жовтня
«Коламбія»	Військово-морські сили Канади	ескадрений міноносець типу «Таун»	10-17 жовтня
«Джорджтаун»	Військово-морські сили Великої Британії	ескадрений міноносець типу «Таун»	17-21 жовтня
«Гладіолус»	Військово-морські сили Великої Британії	корвет типу «Флавер»	8-16 жовтня; 17 жовтня потоплений U-558^[12]
«Хартсиз»	Військово-морські сили Великої Британії	корвет типу «Флавер»	17-21 жовтня
«Хайлендер»	Військово-морські сили Великої Британії	ескадрений міноносець типу «H»	16-20 жовтня
«Мімоза»	ВМС Вільної Франції	корвет типу «Флавер»	9-17 жовтня
«Піктоу»	Військово-морські сили Канади	корвет типу «Флавер»	16 жовтня
«Річмонд»	Військово-морські сили Великої Британії	ескадрений міноносець типу «Таун»	16-20 жовтня
«Ростерн»	Військово-морські сили Канади	корвет типу «Флавер»	9-21 жовтня
«Шедіак»	Військово-морські сили Канади	корвет типу «Флавер»	5-17 жовтня
HMS St. Apollo	Військово-морські сили Великої Британії	протичовновий траулер	16-22 жовтня
«Декатур»	Військово-морські сили США	ескадрений міноносець типу «Клемсон»	16-17 жовтня
«Ґрір»	Військово-морські сили США	ескадрений міноносець типу «Вікс»	16-17 жовтня
«Карні»	Військово-морські сили США	ескадрений міноносець типу «Глівз»	16-17 жовтня; 17 жовтня пошкоджений U-568^[13]
«Лівермор»	Військово-морські сили США	ескадрений міноносець типу «Глівз»	16-17 жовтня
«Планкетт»	Військово-морські сили США	ескадрений міноносець типу «Глівз»	16-17 жовтня
«Вероніка»	Військово-морські сили Великої Британії	корвет типу «Флавер»	16-19 жовтня
«Ветасківін»	Військово-морські сили Канади	корвет типу «Флавер»	9-17 жовтня

Підводні човни Крігсмаріне, що брали участь в атаці на конвой^[14]

*«Вовча зграя» «Мордбреннер»*
Назва	Тип	Командир	Результати атаки	Прим.
U-73	VIIB	капітан-лейтенант Гельмут Розенбаум	не брав участі в атаці
U-77	VIIC	капітан-лейтенант Генріх Шондер
U-101	VIIB	капітан-лейтенант Ернст Менгерзен	18 жовтня потопив «Бродвотер»
U-432	VIIC	капітан-лейтенант Гайнц-Отто Шульце	17 жовтня потопив Bold Venture, Evros і Barfonn
U-502	IXC	капітан-лейтенант Юрген фон Розенштіль	не брав участі в атаці
U-553	VIIC	капітан-лейтенант Карл Турманн	15 жовтня потопив Silvercedar і Ila, 17 жовтня потопив «Гладіолус»
U-558	VIIC	оберлейтенант-цур-зее Гюнтер Крех	17 жовтня потопив W.C. Teagle, Erviken і Rym	18 жовтня пошкоджений літаком-амфібією PBY «Каталіна»
U-568	VIIC	капітан-лейтенант Йоахім Пройсс	16 жовтня потопив Empire Heron, 17 жовтня пошкодив «Карні»
U-751	VIIC	капітан-лейтенант Гергард Бігальк	не брав участі в атаці

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

↑ Convoy SC.48. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
↑ Barfonn. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 лютого 2022.
↑ Bold Venture. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
↑ Empire Heron. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Erviken. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Evros. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Ila. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Rym. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Silvercedar. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ W.C. Teagle. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ HMS Broadwater (H 81). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
↑ HMS Gladiolus (K 34). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
↑ USS Kearny (DD 432). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
↑ Ships hit from convoy SC-48. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.

Посилання

SC-48. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.(англ.)
CONVOY SC 48 [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Convoy SC.48 [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
CONVOY SC-48 [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Література

Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
Roskill, S. W. (1957) [1954]. Butler, J. R. M (ed.). War at Sea. History of the Second World War United Kingdom Military Series. I (4th impr. ed.). London: HMSO. OCLC 881709135.

Велика Британія Канада Нацистська Німеччина Друга світова війна Війна Морська справа

[1] Convoy SC.48. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.

[2] Barfonn. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 лютого 2022.

[3] Bold Venture. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.

[4] Empire Heron. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[5] Erviken. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[6] Evros. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[7] Ila. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[8] Rym. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[9] Silvercedar. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[10] W.C. Teagle. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2022.

[11] HMS Broadwater (H 81). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.

[12] HMS Gladiolus (K 34). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.

[13] USS Kearny (DD 432). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.

[14] Ships hit from convoy SC-48. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 лютого 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]