Колорадська кліщова гарячка | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | гарячка, головний біль, міалгія, озноб, біль у горлі, фотофобія, біль у животі, нудота, блювання, симптом Фаже, висип, гіперемія, менінгіт, енцефаліт і менінгоенцефаліт |
Причини | Colorado tick fever virusd |
Метод діагностики | люмбальна пункція, реакція імунофлюоресценції, серологія, ПЛР, фізикальне обстеження і клінічний аналіз крові |
Ведення | підтримуюча терапіяd і видалення кліщівd |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1D41 |
МКХ-10 | A93.2 |
DiseasesDB | 31134 |
MedlinePlus | 000675 |
eMedicine | emerg/586 |
MeSH | D003121 |
Колорадська кліщова гарячка (англ. Colorado tick fever, також гірська кліщова гарячка, американська кліщова гарячка, американська гірська кліщова гарячка, англ. mountain tick fever, American tick fever, American mountain tick fever) — гостра арбовірусна хвороба, клінічний перебіг якої характеризується двохвильовою гарячкою, загальною інтоксикацією, а, в окремих випадках, розвитком ураження центральної нервової системи.
Етіологія
Збудник є РНК-вмісним арбовірусом з роду Coltivirus родини Reoviridae. Патогенний для мишей, хом'яків, може розмножуватися на курячих ембріонах. У висушеному стані може зберігатися до 4 років, інактивується при нагріванні.
Епідеміологічні особливості
Захворювання ендемічне для західних штатів США та є там найбільш поширеним арбовірусом (після вірусу Західного Нілу). Інфікування людини відбувається при укусі лісового кліща (Dermacentor andersoni), в ендемічних районах вірус був виділений у 14 % зібраних кліщів цього виду. Були поодинокі повідомлення про виділення вірусу і в іншого кліща — Dermacentor variabilis. В ендемічних районах передача хвороби зазвичай обмежується висотами, що перевищують 1200 м (близько 4000 американських футів).
Захворюваність характеризується вираженою сезонністю (з квітня по серпень з максимумом у червні), що зумовлено активністю кліща-переносника. У 15 % здорових людей, які постійно перебувають в ендемічних вогнищах, виявляються антитіла до вірусу колорадської кліщової гарячки, що свідчить про значне поширення інфекції, в тому числі у вигляді легких форм, які залишаються непоміченими. Цілком імовірно, що багато випадків цієї неспецифічної хвороби залишаються недіагностованими або недоказаними. Збудник зберігається в організмі хворої людини (до 1–3 місяців). Хвора людина небезпеки для оточуючих не становить.
Патогенез
Механізм передачі — трансмісивний, воротами інфекції є місце укусу кліща. Вкрай рідко можливо зараження гемоконтактним механізмом при переливанні інфікованих препаратів крові. Первинний афект, зазвичай, не утворюється, відсутні ознаки регіонарного лімфаденіту. Вірус проникає в кров і гематогенно поширюється по всьому організму, виявляючи схильність до нервової тканини та шкіри. Здатен тривало зберігатися в організмі людини — протягом 2 тижнів вірус можна виділити з крові хворих, у 50 % хворих він виявляється протягом 1-го місяця. У гострій стадії захворювання вірус можна виявити в лікворі. Після перенесеного захворювання формується стійкий імунітет.
Клінічні ознаки
Інкубаційний період триває від 1 до 14 днів (в середньому 3–7 днів), 90 % хворих зазначає укус кліща протягом 10 днів до захворювання. Хвороба починається гостро з підвищення температури тіла до 39–40 °C. З'являються слабкість, головний і м'язовий біль, озноб, іноді — біль у горлі. Характерні ретроорбітальний біль та світлобоязнь. У 25 % пацієнтів з'являються біль у животі, переважно в епігастральній ділянці, нудота та блювання. У 5–15 % випадків відмічається поява плямистого, макулопапульозного або петехіального висипу з переважною локалізацією на тулубі, що досить швидко зникає. Привертає увагу гіперемія обличчя та шиї, ін'єкція судин склер. Гарячка носить двохвильовий характер: перша хвиля тримається протягом 2 діб, потім температура тіла критично падає до нормальної і навіть субнормальної. Через 2 дні температура тіла знову підвищується, причому друга хвиля гарячки, як правило, вище першої. Іноді спостерігається симптом Фаже. Через 3 дні температура тіла нормалізується. У частини хворих може бути і третя хвиля гарячки. У періоді реконвалесценції тривало зберігається адинамія і загальна слабкість, причому тривалість реконвалесценції залежить від віку хворих.
Приблизно у 3 % хворих розвиваються ураження центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт, менінгоенцефаліт), які частіше з'являються з 4-го по 9-й день хвороби. Залишкових явищ після них не спостерігається. Летальні випадки вкрай рідкісні.
Діагностика
У клінічному аналізі крові відмічається помірна лейкопенія, вкрай рідко розвивається тромбоцитопенія. В окремих випадках можливе незначне підвищення активності амінотрансфераз. При дослідженні спинномозкової рідини відзначається незначний або помірний лімфоцитарний плеоцитоз (до 300 кл/мл), помірне підвищення рівня білку.
Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують виділення вірусу з крові за допомогою біологічної проби (на білих мишах) або імунофлюоресцентним методом. Використовують також серологічні тести: реакція зв'язування комплементу (РЗК) із парними сироватками. Дуже специфічною є полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією, яка може виявити вірусну РНК протягом перших 5 діб захворювання.
Лікування
Якщо встановлено, що кліщ все ще в шкірі пацієнта, його слід видалити. Метод видалення, який зазвичай рекомендується, полягає в тому, щоб захопити кліща щипцями або пінцетом поблизу місця його прикріплення, а потім витягти прямо назовні з постійним, рівним, ніжним зчепленням. Скручування і стискання слід уникати, оскільки це може полегшити переміщення збудників і може залишити щічні ротові порожнини кліща в шкірі.
У неускладнених випадках обмежуються патогенетичною терапією. У тяжких випадках при приєднанні вторинної бактеріальної інфекції призначають антибіотики. У разі розвитку менінгоенцефаліту терапія спрямована на боротьбу з гіпертермією, усунення набряку — набухання головного мозку.
Профілактика
Проводиться колективний та індивідуальний захист людей від укусів кліщів. Необхідно під час перебування на ендемічній території носити закритий одяг. Особам, які перенесли захворювання, заборонено донорство упродовж 6 місяців після одужання. В ендемічних регіонах рекомендоване використання живої ослабленої вакцини.
Джерела
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. ISBN 978-966-2165-52-4 (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / С. 328—329.
- Cassis Thomassin, Ninfa Mehta Colorado Tick Fever Updated: Mar 20, 2017 Medscape. Drugs & Diseases. Emergency Medicine (Chief Editor: Jeter (Jay) Pritchard Taylor, III) [1] [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Centers for Disease Control and Prevention Colorado Tick Fever (CTF) Page last reviewed: December 3, 2018 [2] [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)