Коккоз-Джамі

Коккоз-Джамі
(крим. *Kökköz Cami*)
Коккоз-Джамі; (крим. Kökköz Cami)
	44°33′00″ пн. ш. 33°57′35″ сх. д. / 44.54994° пн. ш. 33.95964° сх. д.
Тип споруди	мечеть
Розташування	, Соколине
Архітектор	Краснов Микола Петрович
Засновник	князь Юсупов Фелікс Феліксович
Кінець будівництва	1910
Стиль	Кримськотатарська архітектура
Належність	іслам, сунізм
Стан	Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Адреса	вулиця Леніна, 37
Оригінальна назва	кримсь. Kökköz Cami
	Коккоз-Джамі (Автономна Республіка Крим)
	Коккоз-Джамі у Вікісховищі

Кокко́з-Джамі́ (крим. Kökköz Cami) або Юсуповська — мечеть у селі Соколине (до 1945 року — Коккоз), яку було збудовано 1910 року на кошти князя Фелікса Юсупова.

Опис

Мечеть розташована в центрі села на пересіченій місцевості на лівому березі річки Коккозка поблизу мисливського будиночка князя Юсупова, Назва походить від однойменного села, з кримськотатарської мови перекладається як «синьоокий».

Мечеть виконана у кращих традиціях мусульманської архітектури Криму.

Прямокутна будівля розміром 11,5х15 метрів має базилікатний тип зального типу з критою галереєю та окремо розташованим мінаретом.

Стіни заввишки близько 7 метрів викладені з бутового і тесаного каменя-вапняку на вапняному розчині.

Їх прикрашено написами арабською та двоярусними стрілчастими вікнами. Дах покрито черепицею, поруч розташований мінарет.

Міжвіконний фриз на рівні другого поверху по периметру прикрашає епіграфічний орнамент — арабська в'язь на штукатурці. Згідно з інформацією уродженців села, автором-виконавцем декору був відомий кримськотатарський педагог і поет дореволюційного часу, житель села Усеїн Шаміль Тохтаргази.^[1]

Історія

Коккоз-Джамі з'явилася на місці старої мечеті, що існувала з ханських часів, яку розібрали в 1909 році.

Була побудована архітектором Миколою Красновим з ініціативи князя Фелікса Юсупова в 1910 році. Кошти на її зведення виділили сам Юсупов і граф Сумароков-Ельстон.

Коккоз-Джамі була однією з п'яти мечетей села на початку ХХ століття.

У 1930 році мечеть, згідно з розпорядженням радянської влади, була закрита, а в будівлі облаштували склад.

Після депортації кримськотатарського народу, коли мечеть почали використовувати як сільський клуб і кінотеатр, влада розпорядилася знести мінарет. За словами очевидців, його обв'язали тросом і потягнули трактором. Але зруйнувати вежу не вдалося через особливості будівлі.^[2]

На початку 1990-х років, після масового повернення кримських татар на батьківщину і неодноразових вимог, виконком Бахчисарайської райради погодився передати будівлю клубу (колишньої мечеті) віруючим мусульманам. Але тоді була поставлена умова — це станеться після реєстрації релігійної громади, а також зведення нового Будинку культури.

У 1997 році постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим мечеть повернули у власність мусульманам села Соколине.

Відтоді протягом понад 20 років у мечеті відбуваються різні релігійні обряди, в тому числі й колективні п'ятничні намази.

На початку 21 ст. було проведено реставрацію.