| Ковалівська волость | ||||
| Центр | Ковалівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 538 (1886) | |||
| Населення | 8491 осіб (1886) | |||
| Густота | 47 осіб / км² | |||
Ковалівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Ковалівка.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 8491 особа (4214 чоловічої статі та 4277 — жіночої), 1438 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8905 | 7150 |
| Приватної власності | 7460 | 4951 |
| Іншої власності | 173 | 127 |
| Загалом | 16538 | 12228 |
Основні поселення волості:
- Ковалівка — колишнє власницьке село при річці Кам'янка, 2245 осіб, 379 дворів, православна церква, 6 постоялих будинків. За 2 версти — залізнична станція Устинівка.
- Вінницькі Стави — колишнє власницьке село при безіменній річці, 1098 особи, 288 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, крупорушка.
- Кищенці — колишнє власницьке село при річці Кам'янка, 790 осіб, 114 двори, постоялий будинок.
- Паляничинці — колишнє власницьке село при річці Кам'янка, 1069 осіб, 153 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Пологи — колишнє власницьке село при безіменній річці, 1236 осіб, 288 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини.
- Устимівка (Соколов) — колишнє власницьке село при річці Кам'янка, 1517 осіб, 216 дворів, 6 постоялих будинків, 2 лавки, 3 водяних млини.
Старшинами волості були:
- 1909—1913 року — Митрофан Григорович Кравченко[2],[3],[4],[5];
- 1915 року — Феодосій Опанасович Нестеренко[6].
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1852).png)