Віталій Коваль Віталій Борисович Коваль | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 30 травня 2001 с. Ісківці, Лубенський район, Полтавська область, Україна |
Смерть | 6 січня 2023 (21 рік) біля м. Бахмут, Донецька область, Україна (Загинув смертю хоробрих у бою) |
Національність | українець |
Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України (2022) |
Псевдо | «Орел» |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Віталій Борисович Коваль (2001—2023) — український військовослужбовець, лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно).
Життєпис
Народився 30 травня 2001 року с. Ісківці Лубенського району Полтавської області. Навчався у Чутівській ЗОШ. З 2016 по 2018 здобував освіту в Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. З 2018 по 2022 навчався у Національній академії Національної Гвардії України на командно-штабному факультеті.[1]
У 2021 році брав участь у військовому параді до 30-річчя незалежності України та був нагороджений пам'ятною відзнакою-медаллю[2].
Ще у військовому званні солдата (на посаді курсанта) з перших днів російського вторгнення в Україну в 2022 році став на захист Батьківщини. Офіцерське звання отримав у березні 2022 року. З липня 2022 року боронив кордони держави на Сході України. Проходив службу у лавах 2 батальйону 3-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України на посаді заступника командира 2 роти оперативного призначення по роботі з особовим складом.
Загинув 6 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на південно-східній околиці міста Бахмут Донецької області[1].
Похований 10 січня 2023 року у Чутівській громаді на Полтавщині[3]. На будівлі школи, у який він навчався, на його честь було встановлено меморіальну дошку.
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4]. Нагороду отримала з рук президента України Володимира Зеленського 29 серпня 2023 у м. Києві рідні Віталія Коваля — мати Наталія Миколаївна та дружина Світлана Вікторівна під час урочистостей з нагоди Дня пам'яті захисників України.[5]
Примітки
- ↑ а б Навіки 21: на Полтавщині попрощались із загиблим випускником Кременчуцького військового ліцею Віталієм Ковалем. kremen.today. 11 січня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Звання Героя України посмертно присвоїли 21-річному воїну з Полтавщини. zmist.pl.ua. 30 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ 21-річний воїн Нацгвардії загинув на околицях Бахмута: з ним попрощалися на Полтавщині. zmist.pl.ua. 11 січня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 28 серпня 2023 року № 546/2023 «Про присвоєння В.Ковалю звання Герой України»
- ↑ Немає таких слів, щоб описати силу, велич і самопожертву героя, який залишається навічно в бою, щоб його народ зберіг волю та здобув перемогу – Президент у День пам’яті захисників України. president.gov.ua. 29 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
Посилання
- Лейтенант Віталій КОВАЛЬ. За рішучість і відвагу мав псевдо «Орел» // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 168—171 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
- Коваль, Віталій Борисович // Велика українська енциклопедія
- Віталій Коваль // Книга Пам'яті органів системи МВС
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 30 травня
- Народились 2001
- Померли 6 січня
- Померли 2023
- Військовослужбовці 3-ї бригади оперативного призначення НГ
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Національної академії Національної гвардії України
- Померли в Донецькій області
- Поховані в Полтавському районі
- Уродженці Лубенського району
- Учасники боїв за Харків
- Учасники боїв за Бахмут