| Ковальчук Сергій Вікторович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 15 квітня 1995 Новогурівка | |
| Смерть | 1 жовтня 2014 (19 років) (помер від поранень) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2013-2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Ві́кторович Ковальчу́к (нар. 15 квітня 1995 — 1 жовтня 2014) — солдат Збройних сил України.
Життєвий шлях
Навчався у Щорському СПТУ № 71, здобув професії водія-механіка та механізатора. 10 вересня 2013 року розпочав військову службу за контрактом, військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади.
З перших днів війни був на фронті — під Слов'янськом, потім під Дебальцевим.
27 липня зазнав важкого осколкового поранення у голову в бою під Дебальцевим. Після кількох операцій перебував у комі. 1 жовтня помер у Київському військовому клінічному центрі.
Похований в селі Новогурівка, Криничанський район.
Без Сергія лишились батьки та молодша сестра.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 14 березня 2015 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Ковальчук Сергій Вікторович [Архівовано 26 Лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |