Кліщі | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Надряди
| ||||||||||
| ||||||||||
Посилання
| ||||||||||
|
Кліщі — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida). Вивченням цих тварин займається акарологія — розділ зоології.
Класифікація
У складі підкласу розрізняють кілька надрядів і рядів:
- надряд Acariformes — Акариформні кліщі
- ряд Prostigmata
- ряд Sarcoptiformes
- підряд Oribatida — Панцирні кліщі (орибатиди)
- надряд Parasitiformes — Паразитоформні кліщі
- ряд Opilioacarida
- ряд Ixodida (Ixodiformes)
- ряд Holothyrida Thon, 1909
- ряд Mesostigmata G. Canestrini, 1891
- надряд Opilioacariformes
- надряд Trombidiformes (до 70(!) родин)
Морфологічне та екологічне різноманіття
Звичайні розміри кліщів — 0,5—1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають кровососи (кровопи́вці) — іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самки кліща, харчуючись кров'ю теплокровних тварин, можуть розростатися до 2 см.
Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяні свербуни. Численні види кліщів живуть у ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах.[1] Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.
Біологічні особливості
На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають суцільне тіло, не поділене на сегменти.
Так само, як найближчі родичі павуки, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією. Використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього перетравлювання їжі.
Для циклу розвитку кліщів характерна невелика кількість стадій, від одної до іншої кліщ переходить линяючи та покидаючи свою зовнішню хітинову оболонку. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюється личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого перетворюється на дорослого кліща — самку чи самця.
Джерела
- Фауна України. Том 25. Іксодові кліщі. Вип. 1. Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та шкідливість іксодових кліщів / Є. М. Ємчук. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. — 163 с.
Посилання
- Acarina у базі даних Галичини і Карпат [Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- Інформація про кліщі на сайті: Хвороби мандрівників (укр.)
- Кліщі (з точки зору туриста) (укр.)
- Укуси кліщів. Допомога при укусах кліщів. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
- Гуштан Г. Г. Мікросвіт панцирних кліщів: життя — відеолекція від Державного природознавчого музею НАН України.
Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Сезон кліщів: як жителям Кривого Рогу захистити себе - ikryvorizhets.com (укр.). 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.