Клер Голлінгворт | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 10 жовтня 1911[1][2][…] ![]() Найтон (Лестер)d, Лестер[d], Лестершир, Англія, Сполучене Королівство[1][2][4] ![]() | |||
Померла | 10 січня 2017[5][1][…] (105 років) ![]() Гонконг, КНР[1][4][…] ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | журналістка, військова кореспондентка, письменниця ![]() | |||
Alma mater | Університетський коледж Лондона і Загребський університет ![]() | |||
Заклад | Ліберасьйон, The Daily Telegraph[6], Ґардіан[2] і The Economist[6] ![]() | |||
Знання мов | англійська і польська ![]() | |||
Учасник | Друга світова війна ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Клер Голлінгворт, OBE (англ. Clare Hollingworth; 10 жовтня 1911 — 10 січня 2017) — англійська військова кореспондентка, письменниця, довгожителька, яка першою повідомила про початок Другої світової війни[7]. За понад 40 років кар'єри брала унікальні інтерв'ю в найгарячіших точках планети.
Біографія
Клер Голлінгворт народилася 10 жовтня 1911 року у місті Лестер (графство Лестершир).
В 1936 році одружилася з Ванделером Робінсонрм, який працював у Лізі Союзу Націй. Розлучилася в 1951 році. Потім одружилася з Джеффрі Хоаром, близькосхідним кореспондентом «Таймс». Чоловік помер у 1965 році.
Померла 10 січня 2017 року в Гонконзі в віці 105 років[8].
Кар'єра
До того, як стати репортеркою, Голлінгворт допомагала тисячам людей врятуватися від гітлерівських військ, роблячи для них британські візи. Одна з тих, кому допомагала журналістка, Марго Станьєр, згадувала її як «велику пані, яка була в правильному місці в правильний час»[8].
Клер Голлінгворт була першою військовою кореспонденткою, яка повідомила про початок Другої світової війни, описавши події «сенсацією століття».[9] Як кореспондентка «Дейлі Телеграф» у 1939 році під час поїздки з Польщі в Німеччину вона повідомила про німецькі війська, сконцентровані на кордоні з Польщею. Заголовок газети звучав так: «1000 танків скупчилися на кордоні Польщі. Десять дивізій доповідають про готовність до негайного удару»[8]. Стаття не містила прізвища журналістки, що було поширеною практикою для тогочасних газет. Три дні по тому Голлінгворт була першою, хто повідомила про німецьке вторгнення в Польщу.[7]
Її стаж журналістки налічував понад 40 років, під час війни Голлінгворт працювала в Румунії, Туреччині, Греції та країнах Східної Африки. У повоєнний час вона не полишила гарячі точки планети, відвідавши Палестину, Китай, Іран, Ірак, В'єтнам. Зустрічалася з арабськими шейхами та саудівськими принцами, що раніше не допускали до себе жінок-журналісток. Взяла прощальне інтерв'ю в останнього шаха Ірану Мохаммеда Реза Пехлеві, який назвав Клер Голлінгворт «єдиною людиною, з якою йому хотілося б поговорити».
Голлінгворт ледве уникла смерті в 1946 році, коли вибух бомби зруйнував готель «Цар Давид» в Єрусалимі. Близько 1000 осіб загинули внаслідок вибуху, від епіцентру якого журналістка перебувала всього за 300 ярдів (274 м)[8].
В Бейруті Клер Голлінгворт влаштувала стеження за радянським резидентом Кімом Філбі. Будучи переконаною, що Філбі був частиною шпигунської мережі, яка включала Гая Берджесса і Дональда Мак-Лейна (вивезені в СРСР у 1951 році), вона написала, що він теж утік до Росії. Зараз відомо, що 23 січня 1963 року Кіма Філбі нелегально переправили до СРСР, де він проживав до своєї смерті в 1988 році[8].
Клер Голлінгворт отримала Почесну нагороду Премії ім. Джеймса Кемерона з журналістики в 1994 році та найбільше достягнення за її кар’єру — премію телепрограми "What the Papers Say" ("Про що говорять газети") в 1999 році[8].
Останні 40 років свого життя журналістка прожила в Гонконзі, до того попрацювавши в столиці Китаю Пекіні в 1970-х роках[8].
Бібліографія
- The Three Weeks' War in Poland (1940), Duckworth ASIN B000XFSXEM
- There's a German Just Behind Me (1945), Right Book Club ASIN B0007J5R3Y
- The Arabs and the West (1952), Methuen ASIN B00692G566
- Mao and the Men Against Him (1984), Jonathan Cape ISBN 9780224017602
- Front Line (memoirs) (1990), Jonathan Cape ISBN 9780224028271
Примітки
- ↑ а б в г https://www.nytimes.com/2017/01/10/business/media/clare-hollingworth-reporter-who-broke-news-of-world-war-ii-dies-at-105.html
- ↑ а б в г (not translated to en-gb) Clare Hollingworth obituary — The Guardian, 2017. — ISSN 1756-3224; 1354-4322; 0261-3077
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Celebrated war reporter Clare Hollingworth dies aged 105 — The Guardian, 2017. — ISSN 1756-3224; 1354-4322; 0261-3077
- ↑ а б Foster P., Rothwell J., Fenton A. H. et al. Clare Hollingworth dies aged 105: Telegraph correspondent who broke the news of World War II passes away in Hong Kong — The Daily Telegraph, 2017.
- ↑ а б http://www.pbs.org/newshour/rundown/journalist-broke-story-start-world-war-ii-dies-105/
- ↑ а б «Clare Hollingworth, Reporter Who Broke News of World War II, Dies at 105», The New York Times, 10 January 2017
- ↑ а б в г д е ж Журналістка, яка першою повідомила про початок Другої світової війни, померла в віці 105 років. Архів оригіналу за 15 Січня 2017. Процитовано 14 Січня 2017.
- ↑ Clare Hollingworth: British war correspondent dies aged 105. BBC News. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 13 Січня 2017. Процитовано 14 Січня 2017.
Посилання
- Imperial War Museum Interview from 2001 [Архівовано 13 Січня 2017 у Wayback Machine.]
- Clare Hollingworth interviewed in 1999 [Архівовано 14 Січня 2017 у Wayback Machine.] on BBC Radio 4's Desert Island Discs
- 5 визначних військових кореспонденток —жінки, які висвітлювали події світових конфліктів // ELLE Ukraine, 06.06.2024
- Народились 10 жовтня
- Народились 1911
- Уродженці Лестерширу
- Померли 10 січня
- Померли 2017
- Померли в Гонконзі
- Випускники Університетського коледжу Лондона
- Випускники Загребського університету
- Офіцери ордена Британської імперії
- Британські журналістки
- Військові кореспондентки
- Сторічні довгожителі
- Довгожительки
- Британські письменниці
- Уродженці Лестера