Кларіон | |
---|---|
![]() | |
Географія | |
18°21′32″ пн. ш. 114°43′19″ зх. д. / 18.358889° пн. ш. 114.721944° зх. д. | |
Акваторія | Тихий океан ![]() |
Група островів | Ревільяхіхедо ![]() |
Площа | 19,667 км² ![]() |
Довжина | 8,5 км ![]() |
Ширина | 3,7 км ![]() |
Найвища точка | 40 м ![]() |
Країна | |
![]() ![]() | |
Населення | 9 осіб ![]() |
Відкрито | 1542 ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Кларіон, Кларьон[1] (ісп. Isla Clarión, раніше також Isla Santa Rosa) — острів у східній частині Тихого океану. Це також другий за розміром і найзахідніший з островів Ревільяхіхедо, що належать Мексиці. Він розташований за 314 км від Сокорро, найбільшого острова цього архіпелагу. Політично острів є частиною мексиканського штату Коліма, від узбережжя якого він віддалений на добрі 1000 кілометрів.
Острів 8,5 км, 3,7 км завширшки і має площу 19,7 км²[2]. Найвища висота на острові - 335 метрів Монте-Гальєгос. За винятком невеликої військово-морської станції з командою з дев'яти осіб, острів безлюдний. Як і всі острови Ревільяхіхедо, Кларіон має вулканічне походження.
Історія
Про відкриття острова Кларіон є різні свідчення. Є дані про відкриття іспанським першовідкривачем Руї Лопесом Вільялобосом у кінці 1542 року, інші свідчення про голландського мореплавця Йоріса ван Спільберґена[3], або ж Хосе Камачо у 1779 році на кораблі Санта Роза[4]. Інший ранній контакт датується 21 серпня 1721 - про англійського капітана Джорджа Шелвока, який по дорозі з Каліфорнії відвідав острів. Назву острова пов'язують з назвою американського брига Clarion (капітан Генрі Ґізелар), який перебував тут у торговельному плаванні Тихим океаном.
Флора і фауна
Кларіон є частиною створеного 4 червня 1994 року біосферного заповідника Reserva de la Biosfera «Archipiélago de Revillagigedo» . На острові поширені 20 ендемічних видів рослин, один ендемічний птах, волоочко кларіонське (Troglodytes tanneri), і три ендемічні підвиди: ревільяхіхедський сич американський ( Athene cunicularia rostrata), кларіонський крук ( Corvus corax clarionensis ) і кларіонська зенаїда північна ( Zenaida macroura clarionensis)[4].
Примітки
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 831.
- ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine. (spanisch)
- ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine. (spanisch)
- ↑ а б Архівна копія на сайті Wayback Machine. (spanisch)