Кириченко Сергій Олександрович | |||||
---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 4 травня 1952 (72 роки) Новоселівка, Нововодолазький район, Харківська область, УРСР | ||||
Національність | українець | ||||
Alma Mater | Національна академія оборони України | ||||
Військова служба | |||||
Роки служби | 1969—2009 | ||||
Приналежність | ![]() | ||||
Вид ЗС | ![]() | ||||
Командування | |||||
| |||||
Нагороди та відзнаки | |||||
|
Кириче́нко Сергі́й Олекса́ндрович (*4 травня 1952, Новоселівка (Нововодолазький район) Харківської області— український військовий діяч та політик, начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України (2005—2009), генерал армії України (21.08.2007). Кандидат військових наук зі спеціальності воєнне мистецтво. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Життєпис
Народився 4 травня 1952 року в селі Новоселівка Нововодолазського району Харківської області в сім'ї робітника.
У 1973 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (нині — Харківський інститут танкових військ).
По закінченню військового училища офіцерську службу розпочав у Київському військовому окрузі на посаді командира танкового взводу.
Від 1975 до 1992 року обіймав посади командира танкової роти, начальника штабу — заступника командира танкового батальйону, начальника штабу танкового полку, командира танкового полку, заступника командира дивізії та командира дивізії.
У 1983 році закінчив командний факультет Академії бронетанкових військ ім. Маршала Радянського Союзу Маліновського.
Від травня 1992 року — у лавах Збройних Сил України.
Від 1992 до 2002 року службу проходив на посадах командира механізованої дивізії, начальника штабу — першого заступника командира армійського корпусу, командувача 13-го армійського корпусу.
У 2000 році закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України із золотою медаллю.
У квітні 2002 року призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Від січня 2003 до липня 2004 року обіймав посаду начальника Головного штабу — першого заступника Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
Указом Президента України № 820 від 19 липня 2004 року призначений на посаду начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Указом Президента України № 961/2005 від 16 червня 2005 року призначений на посаду начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України. Звільнений з посади Указом Президента України № 932/2009 від 18 листопада 2009 року.
З листопада 2009 року по березень 2010 року — радник Президента України.
У період з травня 2010 року по вересень 2019 року — радник Міністра оборони України.
З вересня 2019 року по квітень 2020 року обіймав посаду радника начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України.
З квітня 2020 року — радник Головнокомандувача Збройних Сил України.
Нагороди
За сумлінну, бездоганну та добросовісну службу генерал армії України Сергій Кириченко нагороджений орденами «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня, Богдана Хмельницького III та II ступенів та тридцятьма медалями та відзнаками.
Родина
Одружений. Має доньку та сина.
Посилання
- офіційний сайт Міністерства Оборони України [Архівовано 18 Лютого 2012 у Wayback Machine.]
- сайт ВРУ
![]() |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Генерали армії України
- Народились 4 травня
- Народились 1952
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За зразкову службу у Збройних Силах України»
- Нагороджені відзнакою «Ветеран військової служби»
- Нагороджені медаллю «10 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені нагрудним знаком «Слава і честь»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Головнокомандувачі Збройних Сил України
- Начальники українського Генерального штабу
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Випускники Національного університету оборони України
- Радники міністрів України
- Члени РНБО