| Квічаль довгохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zoothera dixoni (Seebohm, 1881) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль довгохвостий[2] (Zoothera dixoni) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії. Вид названий на честь англійського орнітолога Чарлза Діксона[en][4].
Опис
Довжина птаха становить 25—27 см, вага 71—125 г. Верхня частина тіла переважно оливково-коричнева, нижня частина тіла поцяткована чорними лускоподібними плямками. На щоках чорні плями, покривні пера крил мають світлі краї, на махових перах темні смуги. Хвіст відносно довгий. Дзьоб чорний, лапи жовті.
Поширення і екологія
Довгохвості квічалі гніздяться в Гімалаях, від Гімачал-Прадешу і Уттаракханду в Північній Індії через Непал, Сіккім, Бутан і Північно-Східну Індію до Північної М'янми, Центрального і Південно-Східного Китаю. Взимку частина популяції мігрує до Північно-Східної Індії, Північної і Центральної М'янми, Північного Таїланду, Лаосу та В'єтнаму. Вони живуть у гірських ялинових, дубових, березових і рододендронових лісах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1200 до 4200 м над рівнем моря. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо відносно велике, чашоподібне, зроблене з гілочок і моху, встелене травою, розміщується на невисокому дереві, на висоті до 3 м над землею.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zoothera dixoni. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 138. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |