Кві́нта (лат. quintus — п'ятий) — музичний інтервал між першою та п'ятою ступенями в гамі, також п'ята нота в діатонічному звукоряді.

Після інтервалів унісону та октави, чиста квінта є найважливішим інтервалом у тональній гармонії. Інтервал має високу консонантність. Його втілення в рівнотемперованому строю відрізняється високою точністю, на відміну, наприклад, від інтервалу великої терції. Як пояснюється нижче, інтервал використовується для створення хроматичного кола^[en] та квінтового кола, а також для налаштування музичних інструментів^[en].

Розрізняють 3 види квінти:

• Чиста квінта складається з 3,5 тонів (a)
• Зменшена квінта (енгармонічно еквівалентна тритону) (b)
• Збільшена квінта енгармонічно еквівалентна малій сексті. (c)

Стрій	Чиста квінта	Зменшена квінта
піфагорійський	${\displaystyle \ 2:3}$
рівномірно темперований	${\displaystyle \ 1:2^{7/12}}$	${\displaystyle 1:{\sqrt[{2}]{2}}}$

Фундаментальні акорди тональної музики — мажорні та мінорні тризвуки, а також септакорди — усі вони містять квінтові інтервали.

• Чисті квінти містяться в мажорних і мінорних тризвуках і, зокрема, в септакордах (особливо мажорно-мінорних септакордах з домінантною функцією, мажорних септакордах^[en] і мінорних септакордах^[en]).
• Зменшені квінти містяться в зменшених тризвуках, в напівзменшених септакордах і зменшених септакордах.

Квінти накладаються один на одного, утворюючи акорди в квінтовій гармонії^[en].

Конкатенація чистих квінт ((F,C), (C,G), (G,D), (D,A), (A,E), (E,B),...) утворює послідовність квінт (F, C, G, D, A, E, B, F♯, ...); ця секвенція квінт відображає всі дванадцять нот хроматичного кола^[en].^[2]

Усі, крім одного, інтервали є чистими квінтами.

Інтервал (b,f) є зменшеною квінтою.

Стрій усіх квінт^[en] відноситься до групи строїв для струнних інструментів, в яких кожен інтервал між послідовними відкритими струнами^[en] є чистою квінтою. Цей стрій є стандартним для мандоліни і скрипки, та альтернативним^[en] для гітари. Стрій усіх квінт також називають квінтами, чистими квінтами або строєм мандогітари.^[3]

• Висхідна послідовність C-G
• Низхідна послідовність C-F

1. ↑ McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (November 1998). Prelude to musical geometry. The College Mathematics Journal. 29: 354—370. doi:10.1080/07468342.1998.11973971. JSTOR 2687250.
2. ↑ Ця послідовність квінт містить зменшену квінту (b, f), яка замінює чисту квінту (b, f♯) що містить хроматичну ноту f♯, яка не входить до тональності До мажор. Нота f (з гамми До мажор) замінюється нотою f♯ в Lydian chromatic scale. Russell, George (2001). Chapter 1 The Lydian scale: The seminal source of the principal of tonal gravity. George Russell's Lydian chromatic concept of tonal organization (англ.). Т. One: The art and science of tonal gravity (вид. Fourth (Second printing, corrected, 2008)). Brookline, Massachusetts: Concept Publishing Company. с. 1—9. ISBN 0-9703739-0-2.
3. ↑ Sethares, Bill (2001). Regular tunings. Alternate tuning guide (PDF). Madison, Wisconsin: University of Wisconsin; Department of Electrical Engineering. с. 52—67. 2010 Alternate tuning guide, including a revised chapter on regular tunings. Процитовано 19 травня 2012.

Бібліографія

• Clendinning, Jane Piper; Marvin, Elizabeth West (2005). The musician's guide to theory and analysis (вид. First). New York: W. W. Norton and Company. ISBN 0-393-97652-1.
• Duckworth, William (2007). A creative approach to music fundamentals: Includes keyboard and guitar insert (вид. ninth). 2005928009: Thomson Schirmer. с. 1–384. ISBN 978-0-495-09093-9.
• Kostka, Stefan; Payne, Dorothy; Almén, Byron (2013). Tonal harmony with an introduction to twentieth-century music (вид. seventh). New York: McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-131828-0.
• Persichetti, Vincent (1961). Twentieth-century harmony: Creative aspects and practice. New York: W. W. Norton. ISBN 0-393-09539-8. OCLC 398434.

• Power chord