Юрій Михайлович Каєм | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Країна | СРСР | |||
Народження |
9 червня 1910 Новомосковськ, Російська імперія | |||
Смерть |
9 серпня 1982 (72 роки) Москва, СРСР | |||
Титул | кандидат у майстри спорту СРСР | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Юрій Михайлович Каєм (9 червня 1910, Новомосковськ — 9 серпня 1982, Москва) — український, радянський шахіст, тренер та шаховий організатор.
Біографія
Юрій Каєм був молодшою дитиною у сім'ї. У трирічному віці він залишився без батька. Через деякий час родина переїхала до Катеринослава. З шахами познайомився у 16 років. Закінчив економічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту.
Перші турнірні успіхи Юрія Каєма припадають на початок 1930 рр. У 1935 році Каєм вперше (загалом шість) стає чемпіоном Дніпропетровської області (спільно з Е.Вайнблатом). У 1936 році вперше бере участь у чемпіонаті України (15 місце з 18 учасників). У 1937 році став другим в чемпіонаті Дніпропетровська, а у чемпіонаті України, набравши 8½ з 17 очок, посів 12 місце. У 1939 році Юрій Каєм показав свій найкращий результат в чемпіонатах України розділивши із Самуїлом Котлерманом 4-5 місця на домашньому чемпіонаті УРСР.
Окрім активних виступів, починаючи ще з довоєнного часу, він керував шаховим гуртком Дніпропетровського Палацу піонерів та школярів. З 1941 по 1948 рік служив в армії. Повернувшись до Дніпропетровська Юрій Каєм одразу включився у шахове життя міста. У період з 1949 по 1953 роки він п'ять разів поспіль став чемпіоном Дніпропетровської області.
У 1949 році Юрій Каєм переміг в одному із півфіналів чемпіонату України, і востаннє взяв участь у фінальному турнірі чемпіонату України, що проходив в Одесі. Каєм з результатом 10½ очок з 19 можливих посів 10 місце, маючи в активі перемоги над Й.Погребиським та Ю.Сахаровим.
Багато років поспіль вів шахові відділи в обласних газетах «Зоря» та «Дніпровська правда». Складав шахові етюди. Перший його етюдів був опублікований ще 1930 року у журналі «Шаховий листок». Серед учнів були Віталій Зальцман та Віктор Гуревич. Після смерті дружини 1961 року виїхав із Дніпропетровська. Останні роки проживав у Москві, де і був похований у 1982 році[1] (за іншою версією у 1992 році)[2].
Турнірні результати
Чемпіонати України
Юрій Каєм зіграв у чотирьох фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши при цьому 34½ очка з 68 можливих (+15-14=39).
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1936 | Київ | 8-й чемпіонат України | 1 | 5 | 11 | 6½ з 17 | 15 |
1937 | Київ | 9-й чемпіонат України | 2 | 2 | 13 | 8½ з 17 | 11 — 12 |
1939 | Дніпропетровськ | 11-й чемпіонат України | 6 | 3 | 6 | 9 з 15 | 4 — 5 |
1949 | Одеса | 18-й чемпіонат України | 6 | 4 | 9 | 10½ з 19 | 10 |
Інші турніри
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1934 | Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області | 4 — 5 | ||||
1935 | Дніпропетровськ | Турнір першорозрядників | 9 | 0 | 3 | 10½ з 13 | 1 — 2 |
Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області (у тому числі матч за 1 місце) |
2 |
2 |
6 |
4 з 5 5 : 5 |
![]() | |
1948 | Харків | Всесоюзний турнір кандидатів у майстри спорту | 5 | 4 | 6 | 8 з 15 | 7 — 10 |
1949 | Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області | ![]() | ||||
1950 | Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області | ![]() | ||||
Ростов-на-Дону | Чвертьфінал 18-го чемпіонату СРСР | 1 | |||||
Тула | Півфінал 18-го чемпіонату СРСР | 5 з 15 | 16 | ||||
1951 | Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області | ![]() | ||||
1952 | Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області | ![]() | ||||
1953 | Дніпропетровськ | Чемпіонат Дніпропетровської області | ![]() |
Примітки
- ↑ 8-ая сторінка — Воспоминания об отце — «Шабат Шалом» (№ 6, 2006)]
- ↑ Д.Маркин — Антология днепропетровских шахмат. Том 1(рос.)
- ↑ Був зіграний матч за перше місце між Ю.Каємом та Е.Ванблатом, який завершився з рахунком 4-4, додатковий матч теж не виявив переможця 1-1. Було прийнято рішення обидвох шахістів оголосити чемпіонами області.
Література
- Бердічевський І. О. Шахова єврейська енциклопедія. — М.:"Russian Chess House", 2016. — 320 с.