Кащенко Дмитро Валерійович | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||||||
![]() | |||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||
Народження | 24 серпня 1980 (44 роки) Царичанка | ||||||||||
Alma Mater | ХІТВ (2001) НУОУ (2017) Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В.Н. Каразіна (2021) | ||||||||||
Псевдо | «Кащей» | ||||||||||
Військова служба | |||||||||||
Роки служби | з 1997 | ||||||||||
Приналежність | ![]() | ||||||||||
Вид ЗС | ![]() | ||||||||||
Рід військ | ![]() | ||||||||||
Війни / битви | |||||||||||
Командування | |||||||||||
| |||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||
| |||||||||||
![]() ![]() |
Дмитро́ Вале́рійович Ка́щенко (нар. 24 серпня 1980, Царичанка) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, заступник командувача спеціальних дій Сил спеціальних операцій ЗС України. Герой України.
Життєпис
Народився 24 серпня 1980 року в селищі Царичанка Дніпропетровської області у сім'ї робітника. Батько: Кащенко Валерій Павлович — 1955 року народження, водій одного з державних підприємств. Мати: Кащенко Ніна Григорівна — 1955 року народження, викладач історії. 1997 року закінчив Царичанську середню школу із золотою медаллю та вступив до Харківського гвардійського танкового командного училища, 2001-го — Харківський інститут танкових військ з відзнакою.
Після випуску направлений до селища Черкаське (Новомосковський район), — 87-й танковий полк, 93-ї механізованої дивізії, з 2002-го — у 93-й окремій механізованій бригаді. Проходив службу на посадах: командир взводу, командир роти, начальник штабу — перший заступник командира батальйону, командир батальйону.
Російсько-українська війна
Командир танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Під час проведення боїв на Донбасі 21 липня 2014 року зведеному підрозділу (4 бтгр, 93-ї ОМБр) Дмитра Кащенка поставлене бойове завдання: вибити противника з укріплень поблизу н.п. Піски — це дозволило б розблокувати Донецький аеропорт. Задля уникнення витоку інформації підполковник нікому не повідомив маршрут, яким висувався підрозділ. Основну групу очолив самостійно, другу — танк та БМП — капітан Олександр Лавренко.
Вступивши у візуальний контакт із противником, Дмитро Кащенко віддав наказ на відкриття вогню. Кілька танків увірвалися під міст, де перебували терористи, і відразу відкрили по них кулеметний вогонь. Командирський танк вибрався на гору — для оцінки обстановки, навідник (Агафонов Родіон) побачив у кущах замасковану гармату, одним пострілом гармату з її розрахунком знищено. Головна бронегрупа атакувала терористичний укріпрайон (Блокпост «Республіка міст») з двох сторін, машини рухалися уступами — прикриваючи одна одну, піхота спішилася для штурму та зачистки позицій.
Загін капітана Лавренка вів бій з терористами на блокпосту поблизу «Вольво-центру», знищено танк, десятки терористів, два мінометні розрахунки — планували вдарити в тил основним силам тактичної групи. У тому бою капітан Лавренко загинув — підірвав себе разом з танком.
Підрозділ Дмитра Кащенка провів зачистку нижніх укріплень, зібрано багато трофеїв, серед них — великокаліберні кулемети, РПГ, та інше озброєння. Підполковнику доповіли, що екіпаж одного з танків, що вирвався вперед, потрапив під обстріли з РПГ та, імовірно, загинув. Але пізніше мобільним телефоном Кащенку зателефонував механік-водій (Вряшник Олександр) з підбитого танка й доповів, що екіпаж живий та перебуває в селі Первомайське. Дмитро Кащенко зібрав групу (до якої ввійшли Посохов Олег та Вовк Павло), та рушив на допомогу. Підполковник поставив завдання бойовим машинам і снайперам створити прикриття, його група вибивала терористів, які засіли в будинках. Після створення коридору підполковник зателефонував механіку-водію підбитого танка й домовився, що вояки вийдуть у білих пов'язках.
Танкісти встигли добігти до своїх, по тому терористи зусібіч відкрили по них прицільний вогонь — з АГС-17, мінометів, автоматичної зброї, підрозділ ледь не опинився в класичній «підкові». Комбат негайно дав наказ на відхід, при відході кілька бійців були поранені, Дмитро Кащенко зазнав вісім поранень, в обидві ноги, втратив багато крові.
Проходив лікування в одному з медичних закладів. Доліковувався вдома під турботливим наглядом дружини. Після повернення з лікування далі служив у складі 93-ї окремої механізованої бригади.
21 жовтня 2014 року під час підготовки до виходу колони 79-Ї окремої десантно-штурмової бригади до Донецького аеропорту для ротації підполковник Дмитро Кащенко зазнав другого тяжкого поранення. Евакуйований спочатку до військового шпиталю м. Дніпро, а згодом переведений до 2-го неврологічного відділення лікарні їм. Мечникова.
У вересні 2015 року вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, який закінчив у березні 2017 року. Заступник командира 17-ї окремої танкової бригади (2017—2019). Після випуску був призначений на посаду заступника командира 17-ї окремої танкової бригади[1][2].
У 2018 році мав честь брати участь у військовому параді з нагоди святкування Дня Незалежності України на чолі танкової коробки.
Від вересня 2019 року призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади[1][2][3].
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року полковник Дмитро Кащенко успішно виконував бойові завдання в низці населених пунктів на Чернігівщині та Київщині, завдаючи противнику значних втрат. Під час виконання бойових завдань завжди був зі своїм особовим складом[4].
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (15 квітня 2022 року) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[5]
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (21 березня 2016 року) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 листопада 2014 року) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагрудний знак «За військову доблесть» (Наказ МОУ № 453 від 14 серпня 2019 року)
- Нагрудний знак «Знак пошани»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «Ветеран служби»
- Медаль «20 років сумлінної служби»
- Медаль «15 років сумлінної служби»
- Медаль «10 років сумлінної служби»
- Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
- Нагрудний знак «Учасник АТО»
- Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
- Орден Архистратига Михаїла II ступеню — нагорода Православної Церкви України (14 лютого 2019 р. — на 5-ту річницю 58-ї бригади).
- Орден святителя Миколая — нагорода Православної церкви України (28 липня 2020 року — за відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо.
- Орден святого великомученика Юрія Переможця - нагорода Православної церкви України (24 серпня 2021 року з нагоди святкування 30-ліття незалежності України та за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом.
- Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
- Відомча заохочувальна відзнака Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», вручена 27.02.2017 Міністром внутрішніх справ України.
- Відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», вручена 12.11.2021 Міністром оборони України, під час робочого візиту до району проведення операції Об‘єднаних сил [1].
Почесні звання
Почесний громадянин Чернігівської області
Примітки
- ↑ а б У Конотопі представили нового командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади (рос.). Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ а б knt.sm.gov.ua - В РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕДСТАВИЛИ НОВОГО КОМАНДИРА 58 ОКРЕМОЇ МОТОПІХОТНОЇ БРИГАДИ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА І.ВИГОВСЬКОГО. knt.sm.gov.ua. Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ У 58 ОМПбр імені Івана Виговського новий командир (рос.). Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
- ↑ Указ Президента України від 15 квітня 2022 року № 241/2022 «Про присвоєння Д.Кащенку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- «ЛЕГЕНДАРНА ОПЕРАЦІЯ ЗСУ „Роздавав танки нашим бригадам“: полковник Логуш про лендліз по-російськи.»
- Шульман, О. Полковник Дмитро Кащенко: «Золота Зірка командира — це однозначно заслуга його підлеглих» [Архівовано 28 квітня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 28 квітня.
- Храбрые сердца. Танкисты. Телеканал 2+2.
- «Броня», «Циркуляр», я «Кащей», вогонь по блокпосту!
- Там мої солдати, моє місце — з ними
- Семь на восемь под сердцем
- Мой друг, чтобы не попасть в плен, подорвал себя и боевиков гранатой, — танкист Дмитрий Кащенко. [Архівовано 22 Лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Дмитро Кащенко — командир танкового батальйону: «Мені соромно надягати Орден Богдана Хмельницького, тому, що такий самий орден у загиблого Сашка Лавренка, але ми заплатили різну ціну.» [Архівовано 30 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Заступник командира 17-ї ОТБр Дмитро Кащенко очолив танковий розрахунок на параді в Києві у свій день народження, — Жуков. ФОТО
- Министр обороны Загороднюк сменил командование в нескольких бригадах Вооруженных Сил [Архівовано 13 Листопада 2019 у Wayback Machine.]
- «За цю ротацію в бригаді десять загиблих. Війна триває»: полковник Дмитро Кащенко після двох поранень повернувся на фронт [Архівовано 5 Січня 2022 у Wayback Machine.]
- Урочистий випуск студентів університету онлайн
- Командир 58 омпбр Дмитро Кащенко: Коли помру, потраплю в рай. Бо в пеклі вже був. Пекло було в Пісках [Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Звернення Президента України Володимира Зеленського 15 квітня 2022 року [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Дмитро Кащенко: «Кажуть якщо людина — бик, то бику кнут!»
- Полковники (Україна)
- Народились 24 серпня
- Народились 1980
- Військовики 58-ї окремої мотопіхотної бригади
- Військовики 17-ї окремої танкової бригади
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Кавалери відзнаки «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
- Лицарі ордена святого великомученика Юрія Переможця
- Лицарі ордена Архистратига Михаїла II ступеня
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (МВС України)
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (Міністерство оборони України)
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Царичанки
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Учасники боїв за Чернігів
- Кіборги Донецького аеропорту