Кашліков Кирило Григорович
Народився	11 травня 1969(1969-05-11) (55 років) Новосибірськ
Громадянство	Україна
Місце проживання	Київ
Діяльність	актор театру і кіно, режисер, педагог
Відомий завдяки	в.о. генерального директора-художній керівник Національного театру ім. Лесі Українки
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Знання мов	російська
У шлюбі з	Ольга Гришина, актриса
Діти	донька
Нагороди	Народний артист України (2011)
IMDb	ID 7184039

Кири́ло Григо́рович Ка́шліков (нар. 11 травня 1969(19690511), Новосибірськ) — актор театру і кіно, режисер, педагог. Народний артист України (2011).^[1] Генеральний директор-художній керівник Національного театру ім. Лесі Українки (з 30 грудня 2022 року).

1993 — закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (викладачі Аркадій Гашинський та Михайло Рєзникович).

Від 1993 — актор Національного театру ім. Лесі Українки в Києві, а з 2000 року також — художній керівник Професійної студії молодих акторів при театрі Лесі Українки.

2008 року отримав премію «Київська пектораль» за кращий режисерський дебют (спектакль «Солдатики»).

Згодом став директором-розпорядником театру.

Одружений з актрисою Ольгою Гришиною. 2011 року у пари народилась донька.

Навесні 2022 року де-факто очолив посаду генерального директора Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки, приймаючи всі основні рішення. 30 грудня 2022 року був затверджений на цій посаді рішенням Міністерства культури України.

• Алджернон («Як важливо бути серйозним» О. Вайлда)
• Де Гіш («Молоді роки короля Людовіка XIV» за А. Дюма)
• Директор («Дерева вмирають стоячи» А. Касони)
• Стенлі Поуні «Занадто одружений таксист», «Занадто щасливий батько» Р. Куні
• Чарльз Серфес («Школа лихослів'я» Р. Шерідана)
• Пігден (Спектакль № 13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена))

• 2007 — «Солдатики»
• 2014 — «Джульєтта і Ромео»
• 2016 — «Вид з мосту» Артура Міллера
• 2017 — «Ей, ти, — привіт!»
• 2018 — «Загадкове нічне вбивство собаки» Саймона Стівенса за романом Марка Хеддона
• 2019 — «Добрі люди» за Антоном Чеховим
• 2020 — «Каліка з острова Інішмаан» Мартіна Мак-Дони
• 2022 — «Переклади» Браяна Фріла
• 2024 — «Поромник» Джеза Баттерворта

• 2011 — Ластівчине гніздо

• 2003 — Заслужений артист України^[2]
• 2011 — Народний артист України^[1]

• Театр Лесі Українки у Києві офіційно очолив новий керівник// Вечірній Київ, автор — марія Катаєва, процитовано 30 грудня 2022 року

• Яким буде Театр Лесі Українки без Резніковича. Розповідає новий керівник Кирило Кашліков// Українська правда, автор — Ганна Щокань, Процитовано 21 січня 2023 року
• Кашликов Кирило Григорович / Б. О. Куріцин [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.] esu.com.ua
• Кашліков Кирило Григорович, народний артист України [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.] rusdram.com.ua
• Кирило Кашліков: Режисер — людина, яка може поставити за контрактом будь-яку п'єсу. Я не можу [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.]
• Вратарьова І. Знайшов свою команду // Театрально-концертний Київ. — 2003, № 4
• Нужна Л. Один у трьох особах // Театрально-концертний Київ. — 2008. № 1
• Францева Е. Богатый наследник театрального состояния // Киевские ведомости. 2008, 21 мая(рос.)
• Полищук А. В актерстве уже «дед», в режиссуре еще «новобранец» // Киевский телеграф. — 2008, 23–29 мая(рос.)
• Резникович М. В актере должно быть поровну энергии и света // Киевские ведомости. — 2008, 29 ноября(рос.)

Інтерв'ю

• КАШЛІКОВ: про відмову від родичів з Росії, прихисток колег та перехід на українську (Точка опори) (телеканал «ДІМ», 31 травня 2023)
• КИРИЛО КАШЛІКОВ: «НЕ З ЛЕНІНА ПОЧАЛАСЬ УКРАЇНА, І ТЕАТРИ НАШІ — ТЕЖ НЕ З НЬОГО» («Дзеркало тижня», 18 травня 2024)